промінням ясним б’є навкруги. Христос стоїть там, вбраний дугою, мов сонце ясне верху гори. Щоби спасення світу принести, преобразився в славі і чести сам всемогучий Спас і Христос», — співається у церковній пісні авторства отця Йосипа Кишакевича з нагоди празника Преображення Господнього. Його відзначатимемо завтра, 19 серпня.
Як відомо з Євангелій (немає опису подій того часу лише в Йоана), Христос із трьома учнями — Петром, Яковом та Іваном — піднявся на гору Фавор і переобразився перед ними: «обличчя Його засяяло, наче сонце, а одежа побіліла, наче світло. І ось з’явилися їм Мойсей та Ілля і з Ним розмовляли. Озвавсь Петро й каже до Ісуса: «Господи, добре нам тут бути! Як хочеш, розташую тут три намети: один для Тебе, один для Мойсея і один для Іллі». Він говорив іще, аж ось ясна хмара огорнула їх і з хмари стало чути голос: «Це — Мій Улюблений Син, що Я Його вподобав: Його слухайте». Почувши це, учні впали обличчям до землі й злякались вельми».
Подія відбулася після розмови Ісуса з учнями про майбутні страждання і смерть на хресті: «З того часу Ісус почав виявляти Своїм учням, що Йому треба йти в Єрусалим і там багато страждати від старших, первосвящеників та книжників, і бути вбитим, і на третій день воскреснути» (Мт. 16:21). Історик Євсевій і святий Іван Дамаскин притримувалися думки, що Господнє Преображення відбулося 40 днів перед Христовою смертю. Відтак Церква перенесла празник із лютого (а відзначали його спершу саме тоді) на серпень, бо через 40 днів випадає празник Воздвиження Чесного Хреста — пам’ять про Христові муки і смерть.
Традиція відзначати свято Преображення Господнього існувала вже в IV столітті, хоча не виключено, що й раніше. Уже тоді рівноапостольна імператриця Олена розпорядилася звести на Фаворі (нині — Ізраїль) храм на честь празника. Тепер тут діє два монастирі — католицький і православний.
«Переобразився Ти на горі, Христе Боже, показавши ученикам Твоїм славу Твою, скільки змогли. Нехай засіяє і нам, грішним, світло Твоє повсякчасне, молитвами Богородиці, Світлодавче, слава Тобі», — співають цього дня у храмах, куди люди, окрім спільної молитви, приходять посвятити перші плоди. Недарма в народі це свято має назву яблучний Спас, або ж Другий Спас. Воно нагадує про давню традицію. Колись в Ізраїлі і Греції день Преображення припадав на пору дозрівання винограду. Християни приносили запашні грона і достигле колосся в храм. В Україні яблука достигають раніше, тому вони і зайняли місце притаманної грецькій традиції виноградної лози.
У цей день спостерігали за погодою. Якщо сонячно і безхмарно — осінь буде сухою. Якщо дощ — мокрою. Ясний день віщував також морозну і заметільну зиму. «Яка погода на Спаса — такою буде і Покрова», — казали в народі. До свята склали й чимало різних прикмет і приказок: «Прийшов Другий Спас — бери рукавиці про запас (або держи кожух про запас)», «Як прийде Спас, комарам урветься бас, а як прийде Пречиста — забере їх нечиста».
Підготувала О. ЯКУШКО.
Фото з вільних джерел