Це голубе плесо площею майже 80 га формує ріка Золота Липа у своєму верхів’ї. Урманський став відомий ще з 1448 року. Архівні документи зазначають, що в тому ж році Дмитро зі Шпикольос, син Грицька Курдийовича, вписав оплату 12 кіп грошей після кожного спуску цієї водойми для домініканського монастиря у Львові. А ще існувала угода від 1630 року між власником Бережан М. Сенявським і магнатами Ліщинськими про заставну оренду с. Урмані Львівської землі Руського воєводства.
За довгий вік свого існування став зазнавав кількох реконструкцій. Донині існує висока дамба, що тягнеться паралельно з руслом річки. Так що Золота Липа тече собі окремо поруч, лиш у певному місці вливає свої води для живлення ставу.
Урманський став — це окраса тутешнього краю. Він не лише годує рибою, а й пом’якшує клімат довкілля. І не лише клімат, а й стосунки між людьми, бо дарує їм спокій, умиротворення, знімає втому і стреси від насиченої всілякими несподіванками буденщини. Чарівні береги його в будь-якому місці. Особливо у верхів’ї, де болотяні заплави, де гніздиться розмаїте птаство і таємниче перешіптуються очерети.
Фоторепортаж В. БУРМИ