Якось юнак побачив на вулиці мертву дитину, яку вкусила єхидна. Він зупинився біля тіла, вкляк і, розуміючи, що не може нічого вдіяти, почав молитися. Юнак твердо постановив: якщо його молитва поверне дитину до життя, він стане послідовником Ісуса Христа і прийме хрещення. І сталося диво: маля поворухнулося і за мить розплющило очі. У той же час єхидна, яка все ще була поруч тіла дитини, розлетілася на шматки.
Цим юнаком був Пантолеон, який у хрещенні отримав ім’я Пантелеймон. Його пам’ять церква вшановує 9 серпня.
Згідно з церковним переданням, великомученик і цілитель Пантелеймон народився в Нікомидії в сім’ї язичника Євсторгія. Мати була християнкою, тож хотіла виховати сина в християнській вірі, але померла, коли майбутній великомученик був ще маленьким. Батько віддав хлопчика спершу в початкову язичницьку школу. Після її закінчення юнак подався опановувати лікарське мистецтво у відомого в Нікомидії лікаря Євфросина. Хлопець успішно здобував нові знання, так що чутки про його здібності дійшли до імператора Максиміана, і той захотів бачити Пантелеймона при своєму дворі.
У той час в місті таємно проживали послідовники Христа Єрмолай, Єрмип і Єрмократ, що вціліли після спалення 20 тисяч християн у Нікомидійській церкві в 303 році. Якось Єрмолай покликав Пантолеона до своєї оселі і розповів про християнську віру. Після цього хлопець почав відвідувати пресвітера і детальніше ознайомлюватися із християнським ученням. Коли йому вдалося зробити чудо оживлення мертвої дитини, юнак охрестився й отримав нове ім’я, що в перекладі означало «всемилостивий». Невдовзі і його батько-язичник, побачивши, як син іменем Христа зцілив сліпого, вирішив охреститися.
Пантелеймон після смерті батька присвятив життя піклуванню про хворих, вбогих, він безоплатно лікував усіх, хто звертався до нього з різними недугами. Багато людей залишали відомих лікарів і йшли до Пантелеймона. Із заздрощів ті поскаржилися імператору на цілителя, мовляв, лікує християнських в’язнів. Правитель спершу умовляв Пантелеймона відмовитися від християнської віри і принести жертву ідолам, однак той відмовився і демонстративно на очах Максиміана молитвою зцілив хворого. Розлючений імператор наказав чоловіка стратити, а святого віддав на тортури.
Його віддали на розтерзання диким звірам, однак ті лиш лизали Пантелеймону ноги. Люди, побачивши таке чудо, почали славити Бога. Максиміан у гніві віддав наказ стратити всіх, хто визнавав християнського Бога. А Пантелеймонові розпорядився відтяти голову. За переданням, коли мученику відсікли голову, із рани потекло молоко, а оливкове дерево, до якого був прив’язаний святий, на момент смерті вкрилося плодами. Багато присутніх при страті увірували в Христа. Тіло, яке кинули у вогонь, залишилося неушкодженим. Його невдовзі поховала християнська спільнота.
Пантелеймона вважають покровителем лікарів, а також воїнів. Існує багато молитов до святого в наміренні за видужання хворих.
В Україні, за народними віруваннями, на свято Пантелеймона (його ще називали Палієм) остерігалися братися за будь-яку роботу, щоб він «не побив за це громом». А в давнину особливо боялися грози і вважали, що «хто на Палія працює, у того гроза спалить хліб».
Підготувала О. ЯКУШКО.
Фото з вільних джерел