Нещодавно в країні скасували державне регулювання цін на продукти харчування. Здавалося б, цінам уже немає куди рости, бо й так вони високі. Та з’ясувалося, що все-таки є. Щонайперше, здорожчало м’ясо. Якщо не так давно, до прикладу, кілограм свинини можна було купити за 80—90 грн, то тепер у середньому за більш ніж сто гривень. Зростає в ціні навіть молочна продукція. До прикладу, відчутно здорожчало масло, набирає цінової ваги й хліб.
Високопосадовці заспокоюють, мовляв, овочі й фрукти подешевшали, а середня зарплата збільшилася. До прикладу, на Тернопільщині тепер, за даними департаменту економічного розвитку облдержадміністрації, за січень-травень на одного працівника вона становила 5018 гривень. По країні ця цифра ще більша — майже 6500 грн. Щодо пенсій, то тут ситуація навіть по державі не дуже… Середня пенсія — 1828,8, а на Тернопільщині — 1552,5 грн. Але ж «у середньому» це, як середня температура по лікарні — хтось помер, у когось жар, а в середньому всі здорові.
Якщо врахувати, що в нас є настільки цінні працівники, що отримують по 100—200 тисяч гривень на місяць, а дехто, як-от керівник «Укрзалізниці», й мільйон (навіть уявити таку суму складно), а значна частина українців має 2500 «на руки» після відрахувань із мінімальної 3200 грн, то, може, й виходять такі тисячі в середньому. Щодо пенсій, то тут також різниця величезна. Наприклад, у нашій області є понад 50 осіб, які отримують 23 тис. грн на місяць, значна частина — 1312, а є і такі, які мають менше тисячі — в кого немає страхового стажу. І тим й іншим потрібно заплатити за комунальні послуги, купити ліки і продукти. Наші читачі остерігаються обіцянок влади із жовтня підвищити пенсії. Кажуть, що невідомо, скільки додадуть до пенсії, а от ціни, не сумніваються, зростуть у рази. Зрозуміло, що восени витрати більші, бо, окрім іншого, збільшується оплата за комуналку, до того ж, як правило, росте долар. Тож, можливо, не лише через підвищення соціальних виплат здорожчає життя.
Попри пенсійну реформу, яку розпочали — парламент ухвалив законопроект у першому читанні, урядовці «торкнулися» і медичної реформи. Принаймні спробували впорядкувати благодійні внески, які робимо в лікувальних закладах. 25 липня Міністерство охорони здоров’я України підписало наказ, який від першого січня 2018 року зобов’язує лікувальні заклади звітувати за зібрані благодійні внески з фізичних та юридичних осіб.
Дослідження, проведені Інститутом адвокації та аналітики, показують, що пацієнти готові сплачувати за медичну допомогу, але за умови, що вони бачать, куди та за що вони платять, як ці кошти витрачаються, а головне — як це вплине на їхнє лікування.
Саме тому, вважають в уряді, потрібно створити умови, за яких фонд і лікарня будуть прозоро й публічно звітувати про те, скільки коштів надійшло і скільки й на що використали благодійних пожертв.
Підрахували, що нині майже в кожному закладі охорони здоров’я працює благодійний фонд. Сім із десяти пацієнтів платили до нього внески. Обсяги благодійних пожертв — сотні мільйонів гривень. Куди вони йшли і на які потреби? До цього часу звітність цих фондів про зібрані кошти часто була недоступною чи непрозорою, кажуть урядовці.
Ніхто не довіряє і не буде довіряти фонду, якщо він не працюватиме прозоро й підзвітно. Це очевидно. Але, якщо ці внески не будуть фіксувати через касовий апарат, а кожен, хто їх сплачує — хворий — не буде зацікавлений у тому, щоб узяти чек, ця новація так і залишиться на папері.
Українцям новації, особливо ті, що стосуються медичної сфери, не зовсім зрозумілі. Наприклад, як і чому повинні оплачувати той чи інший вид лікування, якщо в Конституції записано, що медичні послуги в нас безкоштовні? Щоправда, вони вже давно не є такими: хочеш лікуватися — плати практично за все. Але це, за термінологією комп’ютерників, «за замовчуванням». Тобто такий собі суспільний договір: лікарні не мають грошей, а значить, препаратів, а ти розумієш, що коли не купиш ліки, то ніхто тобі їх не принесе задарма. Та це фактично не офіційно. А щоб вводити плату за лікування на законних підставах, потрібно, очевидно, змінити Конституцію. Але це питання політичне. А нас поки що цікавлять проблеми практичні.
Як-от, Міністерство охорони здоров’я опублікувало новий реєстр препаратів, що включені до урядової програми «Доступні ліки» та які пацієнти із серцево-судинними захворюваннями, діабетом ІІ типу та бронхіальною астмою можуть отримати безкоштовно або з незначною доплатою.
До оновленого реєстру ліків ввійшло 199 препаратів 43 виробників, з яких 21 виробник країн ЄС, 17 — України, чотири — Індії, один — Ізраїлю. Раніше у програмі брали участь 157 препаратів. У новому реєстрі, який можна переглянути за посиланням https://goo.gl/HNDTtX, стало на 33 позиції більше для пацієнтів, які хворіють на серцево-судинні захворювання, п’ять — на діабет ІІ типу, чотири — бронхіальну астму, порівняно з попередніми місяцями. Реєстр, зокрема, включає інформацію про торговельні назви препаратів, діючі речовини, форму випуску, дозування, виробника, роздрібну ціну за упаковку та суму доплати.
Урядова програма «Доступні ліки» почала діяти в Україні з квітня 2017 року. За цей час, повідомляють у Міністерстві охорони здоров’я, пацієнти отримали препаратів на понад 126 млн грн бюджетних коштів. Лише за червень лікарі виписали майже 1,9 млн рецептів на лікарські засоби відповідно до цієї програми. Нагадаю, для того, щоб взяти участь у програмі, треба звернутися до свого сімейного лікаря, отримати правильно виписаний рецепт і обміняти його на ліки безкоштовно або з доплатою в аптеці із позначкою «Доступні ліки». Загалом за час існування програми від квітня пацієнти скористалися 3,6 млн таких рецептів. На середину липня учасниками її вже були майже 6180 аптек. Їхній перелік, зокрема й тих, які працюють на території нашої області, можна знайти за посиланням https://goo.gl/cq7BV1.
Валентина БАЦА.
Фото з вільних джерел