Господарем ювілейного, 25-го чемпіонату світу з гирьового спорту за версією Міжнародної федерації стала сонячна Греція. До містечка Лоутраки з’їхалися понад три сотні атлетів із двадцяти двох країн.
За традицією вони визначили найсильніших у різних вікових групах як у суперечці чоловіків, так і жінок. Найбільшою ж виявилася делегація збірної України, чиї богатирі продемонстрували свою майстерність і в класичному двоборстві, і у вправі за довгим циклом.
Незважаючи на тривалий виснажливий переїзд і перипетії з невизнанням попри судові рішення вітчизняної федерації, яка за роки незалежності прославила гирьовий спорт України, наші богатирі зайвий раз довели, що в них є і сила, і воля. Доросла чоловіча збірна України в двоборстві виборола перемогу в командному заліку, а в довгому циклі посіла друге місце. Першими стали також жінки, а юніори перемогли в обох номінаціях. Надзвичайно сильною була конкуренція і в турнірі ветеранів. Однак результат аналогічний — перемога і в чоловічих, і в жіночих змаганнях.
У складі збірної України дуже вдало виступили представники Тернопільської обласної федерації гирьового спорту. У ваговій категорії до 60 кілограмів відзначився наймолодший учасник змагань, 17-річний учень Збаразької районної комунальної ДЮСШ Богдан Тольпа. Встановивши особисте досягнення, підопічний заслуженого тренера України Петра Багрія в двоборстві став чемпіоном світу серед юніорів і віце-чемпіоном — серед дорослих. Не завадили ні хвилювання перед дебютним стартом на найвищому рівні, ні втрата ваги після тривалого переїзду. Навіть навпаки — стресова ситуація дозволила продемонструвати максимальний результат.
Дебютні переживання вдалося перебороти і Михайлові Курію з Кременця. В нагороду підопічному Василя Петрука — бронзова медаль дорослого чемпіонату світу в двоборстві серед атлетів, чия вага не перевищує 70 кілограмів. Не меншої похвали заслуговує і його земляк Степан Гайдук, яким опікується тренерський тандем у складі Олексія Оскалюка і вже згаданого Василя Петрука. Першокурсник Харківського індустріально-педагогічного училища став чемпіоном у ваговій категорії до 80 кілограмів серед юніорів.
Далі про тих, хто вже підкорював світовий п’єдестал. Студент Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, майстер спорту Роман Баланюк, який у Збаразькій ДЮСШ тренується під керівництвом Віталія Гуголя, підтвердив торішнє досягнення і повернувся з Греції вже дворазовим чемпіоном світу у вправі за довгим циклом у ваговій категорії до 90 кілограмів. А іншого нашого відомого наставника, заслуженого тренера України Зіновія Кульчицького знову порадував екс-чемпіон світу в естафеті Роман Сіправський з Великої Березовиці. Надзвичайно напружена конкуренція в надважкій вазі не завадила йому теж установити особисте досягнення і, завдяки цьому, додати до особистої колекції нагород бронзову медаль чемпіонату світу у вправі за довгим циклом серед атлетів, чия вага перевищує 90 кілограмів.
Якщо в турнірах дорослих та юніорів усі атлети виступали з 32-кілограмовими гирями, то ветерани працювали з 24-кілограмовими снарядами. Однак таке послаблення, звісно, не применшує заслуг тернопільських сеньйорів, чи їхніх суперників з інших куточків планети, які і в поважному віці здатні показувати справді гросмейстерські результати. В наймолодшій віковій групі (40—44 років) відзначилися відразу двоє наших земляків. Хоча тернопільцеві Володимирові Дзюбі в надзвичайно гострій конкуренції і не вдалося завоювати медаль у суперечці атлетів, чия вага не перевищує 90 кілограмів (четвертий), своє вагоме слово сказав під час турніру аматорів. У вправі «поштовх 50-кілограмової гирі за п’ять хвилин» йому не було рівних. А вже згаданий Віталій Гуголь виборов бронзову медаль у ваговій категорії понад 90 кілограмів.
Нарешті про майстра спорту міжнародного класу Петра Багрія, який і в п’ятдесят сім не має наміру залишати поміст, заохочуючи підопічних власним прикладом. На відміну від багатьох попередніх міжнародних стартів, цього разу уславленому атлетові у ваговій категорії до 90 кілограмів довелося відчути неабияку конкуренцію з боку одного з господарів змагань. Настільки, що після поштовху керівництво української делегації змушене було звернутися до організаторів із проханням застосувати до обох спортсменів під час виконання ривка відеоконтроль. На щастя, об’єктивність узяла гору і за рівних умов Петрові Федоровичу вкотре вдалося довести свою перевагу.
Одне слово, попри ледве непереборне бажання чиновників розвалити роботу Федерації гирьового спорту України, віддавши перевагу крутіям-лицедіям із заснованого в країні-агресорі Союзу, найкращі вітчизняні атлети, які виступають під її егідою, знову продемонстрували, що є одними з найсильніших на планеті.
На фото: тернопільські гирьовики після урочистої церемонії нагородження.
Фото з архіву Петра БАГРІЯ