Не володію інформацією про те, чи хтось колись намагався підтвердити або ж спростувати улюблене твердження тренера-викладача відділення легкої атлетики Зборівської ДЮСШ Володимира Небельського, який переконаний, що одні змагання замінюють десяток тренувань. Однак проти досвіду досвідченого вже наставника зі спеціалістів середнього покоління, так би мовити, не попреш: ось уже скільки років його юні підопічні не тільки регулярно беруть участь в обласних і всеукраїнських стартах, а й піднімаються на п’єдестали пошани як лауреати цих змагань.
Ось і після суботнього осіннього легкоатлетичного кросу в парку «Загребелля» нашого обласного центру, де юні бігуни із Зборівщини розділили другу-третю позиції в командному заліку чемпіонату Тернопільщини серед збірних дитячо-юнацьких спортивних шкіл краю, делегація прихильників «королеви» цього навчального спортивного закладу вже наступного недільного ранку, 8 жовтня, вирушила до Бродів, куди їх, як і зазвичай останніми роками, запросили для участі у відкритій першості Львівщини з того ж таки легкоатлетичного кросу.
І знову вихованці Володимира Романовича не пасли задніх. Із тих, кому рівень підготовки та стан фізичної форми дозволив змагатися два дні підряд, «срібло» і «бронзу» обласних стартів Тернопільщини, де конкуренція вочевидь була вищою, Уляна Рава і Святослав Наконечний зуміли «переплавити» в чемпіонські нагороди. А Марія Мочук, як і напередодні, знову дісталася фінішу другою. Не підвели й інші: переможцями в своїх вікових групах стали також Тетяна Лук’янська з Дмитром Цвірлою, відзнак за заслужене друге місце удостоївся Святослав Пелих, за третє — Наталя Дорош і Олександр Антонів.
Але не поспішаймо вигукувати «Віват!». Після завершення чемпіонату Тернопільщини Володимир Небельський не міг не поділитися і насущними проблемами. Попри регулярні здобутки його підопічних отримує вдвічі меншу заробітну плату за колег, які працюють в загальноосвітніх навчальних закладах учителями фізичної культури. Ось і виникає в нього цілком логічне запитання: чи не погодитися на пропозицію родича зайнятися підприємницькою діяльністю в сусідній Польщі. Мороки менше, а доходи куди більші.
Зупиняє поки та обставина, що після цілком імовірного кардинально ухваленого рішення про здобутки юних легкоатлетів Зборівщини ледве не гарантовано можна буде забути. Адже колеги, які з усіх сил тримаються за збільшені заробітні плати вчителів фізичної культури в школах, не тільки не мають наміру поділитися хоча би частиною ставки з тим, хто регулярно прославляє малу батьківщину, а й уже, здається, забули, що їхню діяльність мали би оцінювати за результатами. Як тут не погодитися з думкою відповідального секретаря Федерації легкої атлетики Тернопільської області Леоніда Дахновського, який переконаний: освітня реформа в Україні знищує фізкультуру в загальноосвітніх навчальних закладах.
Та й реформі галузі фізичної культури і спорту нашої держави навряд чи варто (або ж узагалі не варто) співати дифірамби. Доки той же Володимир Небельський не переконається: за його працю платять щонайменше… не менше, аніж позбавленим і найменшої мотивації вчителям фізкультури в школах. І, теж надзвичайно важливо, перестануть змушувати тренера ще й шукати спонсорів, без яких хіба залишається замінювати змагання доволі нудними, як для дітвори, тренуваннями. На щастя Андрій Бобів, Василь Лобур, Степан Прінь, Віталій Федьків завжди готові підставити плече. Без їхньої допомоги збірна юних легкоатлетів Зборівської ДЮСШ апріорі не змогла би регулярно виїжджати на всеукраїнські старти, обласні змагання, турніри, що їх проводять сусіди.
На фото: підопічні тренера-викладача з легкої атлетики Зборівської ДЮСШ Володимира НЕБЕЛЬСЬКОГО (крайній справа) не підвели наставника і під час відкритої першості Львівщини з легкоатлетичного кросу.
Фото з архіву Володимира НЕБЕЛЬСЬКОГО