КАЖУТЬ, БУДІВНИЦТВО УСПІШНОЇ КРАЇНИ ПОТРІБНО РОЗПОЧИНАТИ З СЕБЕ. ЗІ СВОЄЇ КУЛЬТУРИ ПОВЕДІНКИ, ВИХОВАННЯ, УСВІДОМЛЕННЯ СЕБЕ ВАЖЛИВОЮ ЛАНКОЮ СУСПІЛЬСТВА Й УМІННЯ ВЗЯТИ НА СЕБЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ. ЗУПИНИМОСЯ ДЕТАЛЬНІШЕ НА ОСТАННЬОМУ. СЬОГОДНІ УКРАЇНЦІ, ЗОКРЕМА Й ТЕРНОПОЛЯНИ, МАЮТЬ НАГОДУ САМООРГАНІЗУВАТИСЯ І ВИРІШИТИ, ЯК ЇМ ЖИТИ У ВЛАСНОМУ ПОМЕШКАННІ. ЙДЕТЬСЯ ПРО СТВОРЕННЯ ОБ’ЄДНАНЬ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНИХ БУДИНКІВ (ОСББ).
Перші кроки і перші проблеми
Останнім часом у Тернополі все більшої популярності набирають об’єднання мешканців багатоповерхівок задля самостійного управління своїм будинком. Так, станом на перше вересня цього року в місті налічується 466 ОСББ.
Голова громадської спілки «Рада голів ОСББ м. Тернополя» Сергій Лупак стверджує, що створення ОСББ дає можливість самостійно встановлювати внески на утримання будинку, не сплачувати податки (оскільки це неприбуткова організація), закріпити за мешканцями будинку земельну ділянку, самостійно вирішувати, що найперше варто зробити в багатоповерхівці. Сергій Лупак не зі слів знає про функціонування ОСББ, адже сам є головою об’єднань у кількох будинках. Сергій Михайлович зазначив, що основною проблемою у функціонуванні ОСББ вбачає пасивність людей до справ їхнього ж дому. Зазвичай, усе відбувається за принципом:
«Моя хата скраю».
Пасивність і відсутність досвіду — два фактори, що зупиняють людей об’єднатися заради спільного управління своїм житлом. Якщо перше — змінити не так легко, то з другим фактором допомагає громадська спілка «Рада голів ОСББ Тернополя», члени якої роз’яснюють новачкам, як створити об’єднання. А процес, за словами Сергія Лупака, такий: створення ініціативної групи, реєстр власників квартир, формування протоколу установчих зборів, на яких ухвалюють рішення про створення об’єднання та затвердження його статусу.
Торік з проблемою відсутності досвіду стикнувся голова правління ОСББ, що на вулиці Степана Бандери, 83г, Роман Гапій. Чоловік стверджує, що 2016-го, коли будівельна компанія здала частину будинку, постало питання створення ОСББ.
— Ніхто із жителів не хотів брати на себе такої відповідальності, — розповідає Роман Гапій. — Тоді довелося брати ініціативу у свої руки. Адже не хотілося, щоб нам призначили управителя, який не є власником будинку. І незважаючи на те, що у мене був «нульовий» досвід і чималий брак знань у цій сфері, мешканці будинку проголосували за мою кандидатуру. Але в соціальній мережі «Фейсбук» вдалося зв’язатися з іншими головами тернопільських ОСББ, які допомогли створити об’єднання.
Оскільки будинок новозбудований і будівництво ще до кінця не завершено, найбільшою проблемою для Романа Гапія є те, що багатоповерхівка, що налічує близько триста квартир, не заселена повністю. Через це неможливо зібрати з кожного власника квартплату для обслуговування будинку. Окрім того, доводиться боротися із недобросовісністю майстрів, які проводять ремонти у квартирах і не прибирають за собою сміття. На початку роботи ОСББ вирішували питання щодо встановлення домофонів та відеоспостереження.
Велика сім’я — на Довженка, 6а
Прикладом для інших ОСББ у Тернополі вважають об’єднання «Довженка, 6а». ОСББ тут створили ще у 2007 році, але прикладом для наслідування будинок став, коли його очолила Олеся Чванкіна, а саме 2014 року. За три роки вдалося багато змінити та досягти: багатоповерхівка отримала статус «будинок зразкового утримання», його мешканці здобули перше місце у конкурсі «Феєрія новорічного міста». Кожен під’їзд прикрасили яскравими новорічними гірляндами та іграшками. Милуватися святково прибраним будинком приходили жителі ледь не всього масиву «Східний». А ще в цьому будинку особлива атмосфера. Його мешканці вважають одне одного великою родиною. Навіть деякі свята відзначають разом. Наприклад, у Новорічну ніч усі, хто залишився вдома, виходять у двір і святкують прихід нового року. Окрім того, мешканці багатоповерхівки разом відвідують екскурсії, організовують різноманітні поїздки, щороку проводять молебень за здоров’я жителів, а також усім будинком святкують дні народження дітей. У 2015-му на Новий рік мешканці підготували різдвяну виставу «Маланка». Готувалися до неї упродовж двох місяців і скликали на свято жителів сусідніх будинків. А цього року гучно відсвяткували свій десятилітній ювілей. Звісно ж, виникає закономірне запитання: як вдалося об’єднати стількох людей в одну сім’ю.
— У будинок я заселилася одна з найперших, тому знала всіх його мешканців, — розповідає голова правління ОСББ Олеся Чванкіна. — Часто гуляла з дитиною у дворі й знайомилася з тими, кого ще не знала. Оскільки я досить комунікабельна, тому спільну мову вдавалося знаходити швидко. Спершу, коли тільки стала головою ОСББ, було важко, відчувалася недовіра. Проте, коли люди побачили, що я живу цим будинком, ставлення змінилося. А бути головою правління ОСББ водночас легко й важко. Легко, бо ти живеш у цьому будинку і знаєш усі його проблеми, а важко, бо люди, що мешкають з тобою — твої сусіди. І важливо з кожним знайти спільну мову й залишитися в добрих стосунках.
Гіркий досвід
Якщо мешканців будинку за адресою Довженка, 6а об’єднала плідна діяльність голови ОСББ, то жителів багатоповерхівки, що на Живова, 24, — швидше його бездіяльність. Мешканці цього будинку звернулися в редакцію нашої газети, щоб розповісти про свою боротьбу з головою їхнього ОСББ.
— ОСББ ми створили минулого літа, — розповідає тернополянка Галина (за проханням мешканців будинку їхні прізвища не вказуємо). — Як це зазвичай буває, ніхто не виявляв бажання взяти на себе обов’язки голови ОСББ. До того ж навіть до кінця не знали всього процесу його створення. Бажання виявила одна жінка, котра позиціонувала себе як відповідальна людина, яка з великою охотою візьметься за цю роботу. Окрім того, була безробітною, переїхала до Тернополя із Дніпра. Тому ми проголосували за неї й обрали головою правління ОСББ, про що дуже швидко пожаліли.
Як виявилося згодом, жінка, яку обрали головою ОСББ, не є власницею квартири в цьому будинку, ба більше, навіть не прописана в ньому. До того ж має чималий борг за квартплату — 5 тисяч гривень.
— Своєю чергою наша голова правління ОСББ придумала систему стягнень за невиконану роботу, — додає мешканка будинку пані Наталя. — Наприклад, якщо хтось не з’явиться на планове прибирання, має заплатити штраф. Те, що ми на роботі й не маємо змоги прийти, нікого не цікавить. Звісно ж, жителі не спішать платити штраф, який невідомо куди подінеться.
Цікаво, що протоколів зборів голова будинку не веде, приходить уже з готовими. Адже для ухвалення рішення достатньо згоди члена ревізійної комісії, бухгалтера та члена правління. А особи, які обіймають ці посади на Живова, 24 — родичі, тому з вирішенням тих чи інших питань одноголосність забезпечити вдається швидко.
— До всього букету проблем прив’язується і те, що через незнання ми склали статут, який цілком задовольняє голову ОСББ. Так, вона має право в разі потреби заходити в наші квартири без попередження, їй необов’язково збирати збори, оскільки рішення може ухвалити разом із правлінням, — бідкається пані Тетяна.
— Кожні збори перетворюються на кіно, — зазначає інша мешканка будинку пані Ірина. — Сенсу на них ходити немає, бо нас не чують. Але й не приходити — не вихід. Хоча проголосувати на них може будь-хто. Власником бути необов’язково. Це може бути і квартирант, і просто хтось із вулиці. Голова ОСББ не перевіряє документів. Хто прийшов, той голосує.
— А нещодавно наша управителька заявила, що буде брати кредит на утеплення будинку, — підхоплює розмову ще одна власниця квартири Лариса. — Для цієї роботи збирається найняти невідомо кого, а суми виходять шалено високими. Боїмося, що одного «прекрасного» дня дізнаємося, що на мешканцях будинку висить кредит. Консультувалися щодо цього з банкіром. Він сказав, що для оформлення кредиту мешканців не потрібно. Достатньо згоди правління та копій документів.
Роботу (читати бездіяльність) голови ОСББ «Живова, 24» можна побачити вже на подвір’ї будинку. Дитячий майданчик у критичному стані. Торік про нього писали тернопільські журналісти, як про один із найяскравіших та найгарніших дитячих майданчиків міста. Сьогодні він небезпечний для дітей.
Мешканці будинку вже порушили питання про припинення роботи цієї людини на посаді голови ОСББ. Провели збори, склали протокол, однак останній безслідно зник, коли його віддали голові ОСББ для печатки. Проте люди кажуть, що зупинятися не будуть і продовжать боротьбу за свої права.
«Наш будинок нікому не потрібний»
Утворити ОСББ у старих будинках важче, адже такі потребують капітальних ремонтів. А тому багато людей воліють залишити все без змін і за будинки продовжує відповідати ЖЕК. До того ж у багатьох випадках там живуть люди старшого віку, тож ніхто не може взяти на себе відповідальності в утворенні ОСББ. Така ж ситуація в мешканців будинку, що на бульварі Т. Шевченка, 37. Цій будівлі вже майже півтора століття, налічує 11 квартир і розташована у самому центрі міста.
Мешканець цього будинку Орест Березовський, який вже понад 30 років проживає там, стверджує, що колись будівлю обклали плиткою, яка сьогодні ледь не вся пооблітала. Від того часу ніхто пальцем об палець не вдарив, аби оновити фасад.
— Цей будинок є історичною пам’яткою, — зазначає Орест Іванович. — Чому б його не відновити, не надати привабливого вигляду. Тільки дерева, що ростуть тут, прикривають усю цю «красу». Але зовнішній вигляд — це ще не найгірше. Стеля в будинку жахливо протікає. Два роки тому було аналогічне явище, але не такого масштабу. Тоді кілька разів звертався у ЖЕК, зрозумів, що це безнадійна справа. Але, врешті, хтось все-таки залатав стелю. Проте ненадовго. Тепер вона знову протікає і значно гірше. Жаль, що наш будинок нікому не потрібний, бо тут живуть лише пенсіонери. Ніхто навіть не поцікавиться. Я особисто готовий здати кошти, тільки, щоб хтось зайнявся цією справою.
На жаль, мешканці цього будинку не мають змоги створити ОСББ. Адже просто фізично не можуть збирати потрібні документи, створювати ініціативну групу тощо. Та й взяти на себе відповідальність голови правління ОСББ також не зголосяться. Бо в поважному віці хочеться, щоб хтось попіклувався про тебе, а не навпаки.
Проте у жителів більшості будинків така можливість є. А щоб жити так, як бажаєш, варто докласти зусиль. Забути про одвічний принцип «моя хата скраю», відкинути свою пасивність й активно взятися за роботу. Із часом станете господарями не тільки свого помешкання, а й життя.
Фото з вільних джерел