НЕСПОДІВАНИЙ ПРОГНОЗ. Перший президент України Леонід Кравчук прогнозує, що Україна в нинішньому вигляді навряд чи збережеться. «Вона може змінитися організаційно, територіально й конституційно. Це може бути федерація чи конфедерація. Є ж у світі різні структури… Хочу сказати всім людям: не треба відкидати змін, коли вони настають», — наголосив Кравчук. Натомість політолог Михайло Басараб каже: формат федерації чи конфедерації Україні активно нав’язує Кремль. Це, власне, ключове завдання Росії, бо саме через нав’язування Україні такого устрою Москва прагне зруйнувати українську державність. Децентралізація, а фактично федералізація, за словами експерта Міжнародного центру перспективних досліджень Ігоря Петренка, є предметом перемовин між спецпредставником США в Україні Куртом Волкером і помічником президента Росії Владиславом Сурковим. «І це означає, що ми фактично загнані в глухий кут. Світова спільнота підтримує мінський процес, санкції, прив’язані до нього. А що в домовленостях закладена бомба сповільненої дії для України, нікого, крім нас, не цікавить. І протистояти цьому нам дуже важко», — зазначає Ігор Петренко.
* * *
НАРОД ГОРОЮ ЗА ЄДНІСТЬ. «Ми не знаємо, в якому територіальному вимірі існуватиме Українська держава: з Донбасом чи без Донбасу, з Кримом чи без Криму. Але що вона буде унітарною — факт, — переконаний політолог М. Басараб. — Бо, як засвідчують соціологічні дослідження, українське суспільство упродовж багатьох років не сприймає перспективи Української держави у федеративному чи конфедеративному устрої. Не сприймає воно і будь-яких розмов про особливі права регіонів, про те, що Україна дуже різна і кожен регіон повинен визначатись у важливих питаннях — щодо мовної політики, історичної пам’яті, питань економічного і політичного розвитку. Тож будь-які спроби нав’язати Україні федеративний або конфедеративний устрій викличуть серйозний суспільний спротив».
* * *
ТАКОЇ КОРУПЦІЇ ЩЕ НЕ БУЛО… Третій президент України Віктор Ющенко дав інтерв’ю польському виданню «Жеч Посполіта». Кілька фрагментів з нього: «Це неправда, що все тепер перебуває в руках дипломатів. Я поважаю зусилля української дипломатії, але все ж не можу говорити про її результативність, оскільки після трьох років війни ми маємо 60 тисяч убитих і поранених українців»; «Упродовж трьох років ми не отримали від Заходу жодної істотної фінансової чи гуманітарної підтримки. Де план Маршалла для України, про який так багато говориться? У нас часто складається враження, що ми ведемо війну наодинці. До того ж Європейський Союз уже не говорить одним голосом. Росія витягнула з цієї колоди карт три чи чотири європейські країни, які співають іншим тоном»; «Такого високого рівня корупції (як зараз — Д. В.) не було ніколи. Десять чи вісім років тому ситуація була іншою».
* * *
СТАРТ НЕПОДАЛІК КАПІТОЛІЯ. Десять нескорених духом українських воїнів, котрі пройшли через страшні жорна війни на сході нашої держави й зазнали важких поранень, після багатьох місяців реабілітації взяли участь у 42-му Марафоні морської піхоти США. Цей марафон один з наймасовіших у світі, у ньому беруть участь близько 30 тисяч учасників. Шестеро наших бігунів пробігли десятикілометрову дистанцію, а четверо здолали повний марафон (42 км 195 м). «Ми присвятили цей марафон людям, котрі вже не повернуться з АТО. Також цей забіг — заради тих, хто нині в госпіталях, щоб для них це було стимулом, аби вони піднялися», — прокоментував змагання Вадим Свириденко, який через бої за Дебальцеве втратив чотири кінцівки.
* * *
ЧОГО НЕМАЄ В ГРУЗІЇ? Грузинський історик, журналіст і публіцист Олег-Сандро Панфілов розповідає: «Раніше хлопчаки у Грузії мріяли бути злодіями у законі. Після того, як реформували поліцію, хочуть бути поліціянтами. Грузія чи не єдина країна у світі, де в поліціянтів немає презирливих прізвиськ. Ні «копи», ні «менти», ні «мусора». Хоча раніше їх називали «собаками». Поліціянти в Грузії прекрасно підготовлені. Їх навіть пологи вчать приймати. Можуть допомогти водієві і колесо на дорозі поміняти… У нас немає організованої злочинності. Навіть угонів авто немає. Машина може стояти цілу ніч відчинена, і ніхто не підійде. По-перше, по всій Грузії величезна кількість відеокамер. Важко скоїти злочин і залишитись непокараним… Немає дитячих будинків: дитина не може залишитися сиротою, в неї все одно є якісь родичі. Про будинки для літніх людей теж не чув. Це ганьба, якщо діти віддали б комусь доглядати своїх батьків». А ще в кабінетах грузинських чиновників немає портретів президента, принаймні «за Міші їх не було».
За інформаціями видань «Експрес», «Україна молода», «Високий Замок», RISU.
Д. ВІТЮК, бібліотекар.
м. Тернопіль.
Фото з вільних джерел