У БОРЩІВСЬКУ ЗАГАЛЬНООСВІТНЮ ШКОЛУ І—ІІІ СТУПЕНІВ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА ГОРОШКА ЗАВІТАЛИ ДОВГООЧІКУВАНІ ГОСТІ — ВОЇНИ АТО, ГЕРОЇ МАЙДАНУ, КОЗАКИ ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО ОБЛАСНОГО КОША УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА ІМЕНІ ДМИТРА (БАЙДИ) ВИШНЕВЕЦЬКОГО. ЗУСТРІЧ МАЛА ДОБРОЧИННУ МЕТУ, АДЖЕ З ІНІЦІАТИВИ БОРЩІВСЬКИХ ПЕДАГОГІВ ШКОЛЯРІ ТА НЕБАЙДУЖІ МЕШКАНЦІ БОРСУКІВСЬКОЇ ОБ’ЄДНАНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ ЗІБРАЛИ ДЛЯ НАШИХ БІЙЦІВ НА СХОДІ ВОЛОНТЕРСЬКУ ДОПОМОГУ.
Як розповідає один з організаторів акції, вчитель української мови та літератури Борщівської загальноосвітньої школи І—ІІІ ступенів ім. Ярослава Горошка Андрій Оксенюк, усе почалося зі знайомства із наказним отаманом Тернопільського обласного коша українського козацтва генерал-хорунжим Володимиром Мосейком у драмтеатрі, в антракті під час перегляду п’єси «Мазепа». Чоловіки розговорилися і з’ясували, що обоє займаються волонтерською справою. Тоді й зародилася домовленість зініціювати до свята Чудотворця Миколая у Борщівці акцію «Допоможи воїну АТО». Через соцмережі закликали усіх охочих підтримати військових. Серед інших, відгукнулися і ще п’ять навчальних закладів громади — Борсуківська, Великокусковецька, Нападівська, Синовецька, Передмірська загальноосвітні школи.
Борщівські діти зустріли гостей радо — з нагоди Дня Збройних сил України підготували для них концерт з патріотичними піснями й поезією, а також провели урочисте козацьке коло. Оскільки Андрій Оксенюк уже вісім років очолює лановецьке козацтво, тут функціонує дитячо-юнацьке об’єднання «Козацький шлях», а в оздоровчому таборі «Лісова казка» щорічно відбуваються змагання між учнями Лановеччини, то козацькі закони й обряди місцева дітвора давно знає назубок.
— Наша школа була лідером національно-патріотичного виховання у Лановецькому районі. Цю традицію підтримуємо й у громаді, — зазначає директор школи Валентин Дзюба. — Ми співпрацюємо з багатьма волонтерськими організаціями, зокрема з обласним осередком всеукраїнського об’єднання «Автомайдан». Вони у віддяку за неодноразову підтримку привезли нам у Музей афганської слави імені Ярослава Горошка цінні експонати з АТО. Також підтримуємо зв’язки із воїнами «афганцями», які часто відвідують тематичні заходи у нашому закладі, адже школа має ім’я їхнього побратима.
Чи не найбільш щемкою миттю дійства стала зустріч народного героя України козака Ігоря Павловського (позивний «Маріо») із десятикласницею Борщівської школи Іоанною Козак. Життя двох незнайомих раніше людей поєднав малюнок, який дівчинка намалювала для бійців у 2014 році. Саме його від волонтерів на фронті отримав Ігор Павловський, воюючи в «Айдарі». А через деякий час його спіткало лихо.
— Під час бою у Щасті мене важко поранило, я отримав тяжку контузію. На допомогу підоспів побратим «Жук», він передав мене волонтерці Аллі Чонгар, а вона нас, «трьохсотих» і «двохсотих», повезла до госпіталю у Сватове. По дорозі втратив багато крові. У лікарні медик глянув на мене, визначив пульс і прорік: «Не жилець». Мене відвезли у морг, — від спогадів очі «Маріо» ледь зволожуються. — Через дванадцять годин Алла зайшла до лікарів з документами й поцікавилася, куди подівся ще один айдарівець. А їй відповіли, що я уже неживий.
Волонтерка такою відповіддю не задовольнилася, попросила хоча б показати тіло військового. Коли у морзі відсунули шухляду, де лежав Ігор, у нього раптово почали сіпатися ноги. Санітарка, що стояла поруч, знепритомніла. А «Маріо» одразу забрали в реанімацію. Пам’ятає, що коли опритомнів й побачив людей у білих халатах сказав: «Я у раю». Медсестричка, що чергувала біля нього, вибігла у коридор з криком «Айдарівець живий!»
Увесь цей час жаги до одужання «Маріо» додавали дитячі листи та малюнки, з якими пройшов війну. Серед них — і картина Іоанни Козак. Неймовірно, але роботу дівчинки впізнали її земляки під час дійства «Дорогами доблесті та слави», що відбувалося у Тернопільському національному технічному університеті імені І. Пулюя. Тоді військові й волонтери демонстрували відвідувачам перевізну виставку світлин із зони АТО. І треба ж так статися, що Ігор Павловський, розповідаючи про пережите, продемонстрував присутнім аркуш із голубом, що простягнув крила над світом. Жителям Борщівки птах видався дуже знайомим…
І ось нарешті доля звела двох людей, яких поєднала картина і бажання щастя для України. Сліз у залі не стримували ні дорослі, ні діти.
— Досі пам’ятаю, як у сьомому класі малювала голуба — символ оберегу, миру. А ще мій птах мовби символізує того героя, що захищає нашу землю, — пригадує тепер уже десятикласниця Іоанна Козак. — Я дуже здивована й зворушена тим, що нарешті побачила воїна, у малюнок якому я вклала душу.
До слова, робота Іоанни знову повернулася до неї — але вже із підписом Ігоря «Дякую за малюнок, який мене вберігав на війні і розпалив вогонь любові до України. Божих тобі благословінь. «Айдар», «Маріо».
Зібравши благодійну допомогу від небайдужих, представники козацько-десантного екологічного осередку імені Дмитра (Байди) Вишневецького вирушили на схід. Серед вантажу повезли бійцям і смаколики та обереги від родин із Лановеччини, заряджені на добро, перемогу та мир.
Фото авторки