Плани наших урядовців на цей рік, що стосувалися селян, які утримують корів і здають молоко заготівельникам, не на жарт схвилювали людей. Адже нерідко в селах за рахунок грошей, отриманих від зданого молока, живуть родини.
Нагадаю: планувалося вже з першого січня цього року приймати молоко тільки охолоджене, від спеціалізованих господарств. Такі умови зафіксували в Угоді про асоціацію з Євросоюзом. Молокозаводам мали заборонити брати на переробку домашнє молоко, продукцію другого сорту. Як можна «відрізати» молочний потік від сільських дворів — невідомо. Адже, до прикладу, на Тернопіллі до 60 відсотків молока на переробні підприємства надходить саме від селянських домогосподарств. Це дає можливість молокозаводам здешевлювати свою продукцію, бо молоко селяни здають значно дешевше, ніж сільгосппідприємства. Заради справедливості потрібно сказати, що й якість його часто нижча, ніж у спеціалізованих господарствах. Але реалії диктують умови: поки немає в достатній кількості молока від сільгосппідприємств, поки в селах люди не мають де заробити, окрім як від власної господарки, а головно — від здачі молока, зарано відмовлятися від домашнього молока.
Щоб зрозуміти ситуацію, спеціалісти з області зв’язалися із представниками профільного міністерства. Як там повідомили, готують наказ, що дасть можливість відтермінувати впровадження постанови в життя орієнтовно на два роки. Тож поки власники корів можуть не поспішати з рішенням, куди збути худобу. Вже тепер експерти з продовольчих товарів загострюють увагу на тому, що тверді сири в нас здебільшого не належної якості, й вказують причину — використання в їх виробництві молока другого сорту. Підтвердила це й заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова. За її словами, в українських супермаркетах практично неможливо знайти вітчизняних високоякісних, скажімо, твердого сиру чи йогуртів.
Ось як пояснила перспективи молочної галузі, дотичної до села, заступник міністра в інтерв’ю одному з інтернет-видань: «Проектом наказу передбачається, що використання молока другого класу для технологічних процесів виробництва харчових продуктів після дворічного перехідного періоду буде обмежено, проте дозволено у виробництві нехарчових продуктів, наприклад, кормів для тварин або казеїну. Таким чином, закупівля молока в господарств населення буде продовжуватися».
За словами заступника міністра, підвищення якості молока від другого гатунку до першого не вимагає значних витрат. Ідеться про дотримання гігієни персоналу й самих тварин. Люди, задіяні в роботі з тваринами, повинні бути в чистому одязі, використовувати чисті рукавички, мити руки з милом або дезінфікувати їх. Для доїння треба застосовувати чисті ємності, бажано доїльний апарат або доїльну установку, які потрібно мити й дезінфікувати після кожного доїння. І, звичайно, у корів повинен бути ветеринарний догляд. «Виробникам молока доцільно працювати над поліпшенням санітарно-гігієнічних умов праці. Молоко вищої якості коштує більше, ніж другого сорту, різниця в середньому сягає двох гривень і більше. А молоко-сировина екстракласу користується підвищеним попитом. Тепер його частка в структурі закупівлі становить 15,5 відсотка, а рік тому — 13,8%. Більше того, саме молоко екстракласу загалом є базою для виробництва молочних продуктів, призначених на експорт», — зазначила Олена Ковальова.
Усі ці обговорення — чіткий сигнал для селян-одноосібників: рано чи пізно настане час, коли молоко від приватних господарств не прийматимуть або ж прийматимуть у незначній кількості. Урядовці наголошують, що тимчасове призупинення дії стандартів не розв’язує проблем галузі. Вже цього року в бюджеті передбачена чимала сума на розвиток тваринництва — чотири мільярди гривень. Це означає, що сільгосппідприємства збільшуватимуть молочні стада й виробництво молока там зростатиме, поступово витісняючи домашнє. Що робити селянам? Очевидно, що для невеликих господарств непоганим способом для досягнення високої якості молока може стати кооперація. Адже тоді можна спільно закуповувати і використовувати обладнання, організовувати збут, забезпечувати ветеринарний догляд. Нині через кооперативи реалізується дуже мала частка молока, хоч їх потенціал великий.
Якщо селяни призадумалися над перспективами, то у вчителів, напевно, оптимізму додалося. «Із січня ми підвищимо заробітну плату українському вчителеві», — сказав прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Він нагадав, що це вже друга хвиля зростання зарплат. В абсолютних цифрах показник зарплат становитиме відтепер, як повідомив міністр, 6,5—8,5 тис. на місяць залежно від категорії вчителя. За словами міністра освіти і науки Лілії Гриневич, з першого вересня 2018 року збільшення зарплати обов’язково має бути поширено не лише на вчителів, що отримують її з державного бюджету, а й усіх педагогів, зокрема тих, що отримують зарплату з місцевих бюджетів — вихователі дитсадків, майстри у професійно-технічних навчальних закладах та інші. Важливо, щоб не сталося так, як у нас трапилося свого часу з лікарями: збільшивши зарплатню, щоб не зменшили інші доплати й у результаті вчителі не залишилися з тими самими доходами.
«Зростання» доходів усіх українців помітно хоча б на тому, що ми вже практично не використовуємо дрібні копійки. Національний банк України вирішив монети номіналами одна, дві, п’ять і 25 копійок поступово вивести з обігу. Їх прийматимуть, але доти, доки повністю не виведуть з ринку. А для решти копійок встановили такі правила заокруглення: якщо немає монет ні в покупця, ні у продавця — сума, що закінчується від однієї до чотирьох копійок, заокруглюється в бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на нуль копійок; сума, що закінчується від п’яти до дев’яти копійок, заокруглюється в бік збільшення до найближчої суми, яка закінчується на нуль копійок. У Нацбанку кажуть, що таке рішення зекономить державі 91 млн грн на рік.
Валентина БАЦА.
Фото з вільних джерел