Уже понад півроку вона їздить містами України, збирає навколо себе людей і гуртує їх в єдину націю. Вона — це карта України, яку вишивають у рамках Всеукраїнської патріотичної акції «Україно моя вишивана». І ось дорогою з Луганщини на Закарпаття карта завітала до Тернополя, аби і жителі нашого міста й області могли долучитися до творення історичної карти єднання нації. Тож у символічний День Соборності України мапу розмістили в тернопільському торгово-розважальному центрі «Подоляни», де кожен міг залишити вишиваний хрестик на полотні й стати учасником акції.
У Тернополі вишивана карта не вперше. У серпні минулого року вона вже побувала в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї, однак тоді про акцію знало мало людей, тому карта повернулася до рідного краю знову. До того ж тоді до її вишивання долучилися здебільшого борщівські вишивальниці. До слова, саме на Борщівщині започаткували цю акцію.
Організаторка акції Тетяна Дяківнич розповідає, що від 22 червня карта вже побувала у більшості областей України. Залишилося ще вісім, зокрема Закарпатська, Чернігівська, Сумська, Полтавська, Харківська, Дніпропетровська, Запорізька та Київська.
— У кожній області акція проходить по-особливому, — зазначає Тетяна Дяківнич. — У багатьох містах в рамках цієї події готують концертні програми. Люди радо вітають карту-вишиванку, розуміють її основне призначення — об’єднати українців. Так, наприклад, у Дубні, що на Рівненщині, відбувся, на мій погляд, справжній духовний «перелом». До акції долучилися як греко-католицька, так і православна конфесії. Але найбільш значущим було те, що настоятель греко-католицької церкви отець Роман Бобесюк власними руками заніс карту в чоловічий православний монастир. А на Житомирщині, до прикладу, дружина загиблого воїна АТО молилася біля вишиваної карти, щоб в Україні нарешті закінчилася війна. І таких історій є чимало.
На жаль, без особливого розуміння прийняли карту в Миколаєві. Там вона пробула недовго й то лише на одному заході. Однак, за словами Тетяни Дяківнич, Миколаїв усе ж долучився до акції. Цю область вишили миколаївські вишивальниці на Луганщині. Щодо Луганської області, то там особливо захопилися цією акцією, тому й вишили Крим, заявляючи, що він був, є і буде українським. Попри те, що Крим уже вишитий луганчанами, до створення карти організатори планують приєднати й кримськотатарську общину.
На сьогодні до створення карти долучилися майже шість тисяч українців. Наймолодшому учасникові три роки, найстаршому — під дев’яносто.
У Тернополі також знайшлося чимало охочих стати частинкою історії. Поки тернопільці вишивали карту, гурт «Пшеничне перевесло» створював святковий настрій колядками. Вишивану карту навіть освятили отці з Тернопільської вищої духовної семінарії ім. Патріарха Йосифа Сліпого, а саме о. Михайло Пастух, о. Володимир Гринда, о. Ярослав Єфремов. Директор семінарії о. Михайло Пастух зазначив, що в рамках цієї акції в особливий спосіб — хрестиками — твориться соборна Україна.
— Соборну Україну неможливо створити без маленьких хрестиків, з твого й мого хреста, труда, терпіння, — стверджує отець. — Що означає хрест? Це дві поперечки: вертикальна і горизонтальна. Це означає, що вся дійсність обумовлена двома прямими. Вертикальна — Бог, який все створив і до Бога все створіння прагне. Горизонтальна — це видиме створіння чи людина, яка має свою волю. І якщо наша воля збігається з волею Божою в точці перетину, тоді ми збудуємо Україну. Натомість якщо людська воля діє всупереч волі Божій, противиться, чинячи хаос, то тоді Україна руйнується. Добре, що ця акція відбувається з Богом та молитвою.
Отець Ярослав Єфремов, своєю чергою, зауважив, що, передусім, вишиванка асоціюється з родиною, батьками та рідними. Та родиною є не тільки люди, з якими ми живемо. Родиною є вся Україна. І саме такі акції, каже отець Ярослав, об’єднують Україну у велику родину.
Після того, як карта відвідає усі області України, організатори вирушать з нею до Латвії, куди їх запросила українська діаспора. А опісля завершення акції планують видати книжку з історією створення карти — соборного поля єднання України.
Співорганізаторка проекту Ірина Харатін зазначила, що в книжці будуть описані всі заходи, на яких побувала вишивана карта. Ця історія має бути у вигляді віртуальної мандрівки всією Україною, щоб кожен, хто читатиме книжку, зміг побувати на місці, де свого часу вишивали карту.
Фото авторки