На що не можуть поскаржитися пілоти НАТО, котрі несуть бойову вахту в Балтії, то це на нудьгу. Їхні літаки постійно в бойовій готовності й час від часу вилітають назустріч путінським «крилатим соколам», чи, точніше, повітряним піратам. Ті «соколи» час від часу отримують наказ наблизитися до кордону й усяко провокувати натівців. І виконують його, як колись писали в радянському військовому статуті, «бєспрікословно, точно і в срок». Спроби натівських пілотів вийти на зв’язок завжди безуспішні — росіяни просто не відповідають. До певної міри це зрозуміло — жителі «єдіной і нєдєлімой» не дуже цікавляться іноземними мовами, тож, цілком можливо, з того, що їм кажуть англійською, ні бельмеса не розуміють. Та й не дозволено їм розуміти — не для того вилітають у бік кордону, щоб слухняно повернути назад. Аж добряче покомизившись та відчувши, що в захисників повітряного простору Балтії ось-ось терпець увірветься і все може закінчитися так, як з російським літаком у Туреччині, путінські літуни повертаються на свій аеродром.
А тепер «завдяки» Москві не доведеться нудьгувати й морякам НАТО. В часи «холодної війни» в США діяла така військова структура — Атлантичне командування. Вона координувала роботу американських військово-морських баз за межами Сполучених Штатів. Коли «Союз нєрушімий» зійшов на пси, потреба в такій структурі відпала і її розпустили. А тепер, як стверджують у Північно-Атлантичному альянсі, зросла активність російських підводних човнів у британських водах, та й не тільки в них. Тлумляться ті субмарини по всьому світу не менш ніж колись радянські. Існує реальна загроза того, що можуть пошкодити трансатлантичні комунікаційні кабелі, які забезпечують зв’язок між Європою і США. Отож спокій, який настав для світу з розвалом СРСР, закінчився. Американці планують відновити ліквідовану кілька десятків років тому військову структуру, а також розширити командний пункт своїх Військово-морських сил у Великобританії. І на тому пункті, і на кораблях НАТО моряки матимуть клопотів не менше, ніж пілоти в Балтії. Росія їм це гарантує.
Ну хай уже НАТО, хай там США. В РФ практично кожен знає, що всі біди — від них. Кремлівські пропагандисти ніколи не втомлювалися переконувати в цьому народ. Але ж Білорусь — сестричка молодша Росії. Не тільки колись, а й тепер. Прецінь входить до Митного союзу, охоче надає свою територію для військових навчань. Та ось така близька, така добра до Мінська сусідня держава зноровилася. Нікому нічого не сказавши, почала здійснювати повноцінний паспортний контроль на кордоні з Білоруссю. Причому стосовно білоруських громадян. «Це не нормально, коли між двома братніми державами і народами знову відновлюється кордон, який ми з таким трудом знімали більше 20 років тому. Не знаю, кому це треба», — розгублено каже президент Білорусі Олександр Лукашенко. І так суворо, немов гніваючись на господаря Кремля, додав: «Про яку безпеку може бути мова, якщо у нас спільні списки іноземців, яким заборонено в’їзд на територію союзної держави. Ніхто не може в’їхати, хто є в цих списках. Хто не перебуває, має право в’їхати, поки не потрапить до цих списків. Тому всякі відмовки і посилання на те, що у нас нібито не те тут коїться, робиться, і тому вводиться кордон, нікчемні».
Та загалом «бацька», якщо й сердився, то недовго. За якийсь час після цього спічу він виголосив інший — про становище на Донбасі. Сказав, як йому боляче від того, що діється в нас, і як щиро він хоче, щоб «у братній Україні закінчилася війна, щоб там почали жити по-людськи». А з чиєї «милості» ллється кров на Донбасі — навіть не натякнув. Тим паче не закликав «старшого брата» Путіна забрати своїх головорізів з української землі.
Ось такі політичні, прикордонні колізії створює для всього світу Росія. А спорт нібито далекий від політики. То й що з того, що далекий, Москва й тут може показати «кузькіну мать». Оскільки російські спортсмени дуже полюбляють допінги, то найближчі Олімпійські ігри пройдуть без їхньої збірної. І гімн РФ там не звучатиме. А у відповідь російські хакери цілком можуть атакувати антидопінгові агентства. Про це стурбовано заявляють фахівці. Якщо таким діям не вдасться запобігти, то можна уявити собі, яка вакханалія виникне. Антидопінговий контроль стане неможливим.
Одне слово, ніде не має світ спокою від Росії, в якої геть чисто відмовили гальма. Ні на землі, ні в повітрі, ні в морі.
М. ЛУКАШКЕВИЧ.
Фото з вільних джерел