На кінець грудня випадає чимало пам’ятних дат, пов’язаних з отриманням і втратою Україною незалежності.
31 грудня 1917 р. Совнарком РСФСР визнав повну незалежність України. 30 грудня 1922 р. перший з’їзд Рад СРСР затвердив декларацію про утворення есе-ре-сер. Тодішній Радянський Союз складався з чотирьох республік — Російської, Української, Білоруської, та ЗСФРР (Азербайджан, Вірменія, Грузія). Ці союзні республіки фактично стали адміністративними одиницями есе-ре-сер, тобто Росії. Радянський Союз перестав існувати як держава 25 грудня 1991 р., коли над Кремлем спустили союзний прапор.
Ідеологи «руского міра» намагаються переконати світ, що українців не так уже й багато на її нинішній території, а сама держава Україна появилася лише завдяки російським більшовикам на чолі з їхнім вождем Леніним. За це українці мають бути вічно вдячними «старшому брату» і ні в чому не перечити йому.
Але чи насправді воно так? Почнемо з російського вождя. Батьком його матері був Iзраїль (Сруль) Бланк, який потім перехрестився на Олександра Дмитровича. Та й перший революцiйний уряд складався переважно з євреїв.
У 1897 р. відбувся загальний перепис населення Російської імперії. Він зафіксував, що на значній частині «ісконно рускіх зємєль» (і не лише) українців було більше, ніж росіян. Ось кілька прикладів.
Воронезька губернія (кількість українців): у Бірючевському повіті 70,70%, Богучарському 81,82, Острогозькому 90,29.
Грайворонський повіт Курської губернії: українців — 58,88%, Новооскольський повіт — 51,01%.
Сочинський повіт Чорноморської губернії: українців 47,36%, росіян — 42,56%.
Таганрозький округ, область війська Донського (нині Ростовська область РФ): українців 254819, росіян 131029.
Таганрозький округ у 1922 р. увійшов до складу Української республіки). Але наприкінці 1923-го Москва передала його до складу Російської федерації, хоч українців там проживало вдвічі більше, ніж росіян.
Гродненська губернія (нині Білорусь): у Брестському повіті тоді проживало українців 140561, росіян 17759, білорусів 3997; у Бельському повіті проживало українців 64258, росіян 9758, білорусів 8068; у Кобринському повіті було українців 146789, росіян 5740, білорусів 1563.
Люблінська губернія (нині Польща): у Грубешівському повіті проживало українців 59,60 відсотка, Тамешевському — 49,5%.
Седлецька губернія (нині Польща): у Влодавському повіті було українців 59,79%.
1924 року у складі України за наказом з Москви створено Молдавську автономну область, яку через кілька місяців перетворили на Молдавську Автономну Республіку. У 1929 році там проживало 48,5відсотка українців, 30,1% молдаван і по 8,5% євреїв та росіян.
Наведене дозволяє дійти висновку, що Москва захопила чимало земель, заселених переважно українцями. В ХІХ столітті це були Воронезька, Курська, Чорноморська губернії, Таганрозький округ. У ХХІ столітті московити окупували Крим і Лугандонію. Інколи «старший брат» проявляв щедрість і великодушно дарував українські землі сусідам: полякам, білорусам, молдаванам.
Чому так сталося і невже від українців ніщо не залежало?
Щоб дохідливіше відповісти на це питання, наведу приклад Фінляндії. 31 грудня 1917 р. вона, як і Україна, теж отримала незалежність від Росії. В листопаді 1939 р. Кремль вирішив виправити свою «помилку» й напав на Фінляндію силами чотирьох армій. Радянська авіація почала бомбардування Гельсінкі. Однак горді фіни вистояли і дали гідну відсіч агресорові. Нагадаю, що тоді населення СРСР становило близько 170 млн., а фінів було в десятки разів менше.
Україну не зрівняти з Фінляндією ні за кількістю населення, ні за розміром території. Після розпаду СРСР у нас залишилося 30 відсотків його військово-промислового комплексу. За бойовим потенціалом і ядерній потужності Україна тоді займала третє місце у світі після США та Росії. Але декілька років тому ми не змогли захистити свої кордони від «старшого брата».
Не вистачило духу чи завадили «щирі» українці, яким ми дозволили залишитися при владі після перемоги Революції Гідності?
Орест ЗВАРИЧ.
Фото з вільних джерел