Недавно у вінницькому видавництві «ТВОРИ» вийшла друга за рахунком книжка тернопільського автора Володимира Кучерявого «Для жінок. Про жінок».
— У цій збірці менше чаю і кави, ніж у попередній. Вона дещо інша, зріліша, — розповідає автор. — Кожен вірш тут — окремий відтінок, півтон емоцій. Тут же і проза. Уривками, записками. Вона мені пишеться тоді, коли є емоція на кілька слів, а римувати не хочеться. Для мене все це — частинки мозаїки, в кожній із яких — маленьке зображення загальної думки, меседжу. Для кожного він свій. Хтось знаходить його в конкретних словах, уривках, цитатах, а хтось — між рядків. Це не постулат, правило чи, ще гірше, аксіома. Я би сказав — поле для думок. І для кожного, хто читає, межі та кордони цього поля свої: від конкрентої сторінки до безкінечності.
Перша збірка Володимира Кучерявого «Надто відвертий діалог» вийшла тиражем у 200 примірників, третину з яких читачі придбали ще до виходу в світ. За словами автора, частину тиражу нової книжки він теж уже продав. Читачі на його сторінці у Фейсбуці пишуть про бажання придбати книжку, переказують гроші на банківську картку й отримують свої примірники в поштових відділеннях. Вартість книжки разом із послугами «Укрпошти» й автографом автора — 57 гривень.
На запитання, чому нова книжка про жінок і для жінок, Володимир Кучерявий відповів:
— Попередня збірка була монологом автора, його розмовою з самим собою та діалогом із читачем, якоюсь мірою сповіддю. А в цій багато текстів про жінок з однієї причини: у нас, чоловіків, майже немає вибору — ми можемо писати або про жінок, або для жінок. І це чи не найкраща відсутність вибору з усіх, які можуть бути.
Нагадаємо, що Володимир Кучерявий народився 28 липня 1992 року в Теребовлі. З 2009-го почав активно публікувати проблемно-публіцистичні тексти у районній, обласній та всеукраїнській пресі. Тоді ж став слухачем студії юних журналістів «Джерельце» (наставник — Н. М. Бойчук). У 2013 році закінчив історичний факультет ТНПУ ім. Володимира Гнатюка, створив інтернет-конкурс «Міс Теребовля-онлайн-2014», заснував ресурс terebovlja.at.ua — неофіційний сайт про рідне місто.
Володимир Кучерявий — співавтор «Енциклопедичного словника Теребовлянщини» за ред. В. С. Маланюка, призер та учасник поетичних і мистецьких конкурсів, автор текстів пісень Оксани Яворської, гурту «Веселі стаканчики» тощо.
Публікуємо вірші зі збірки Володимира Кучерявого «Для жінок. Про жінок».
* * *
Присядь. Я хочу ще раз подивитись у Твої очі.
Не говори нічого. Не потрібно слів.
Пам’ятаєш сльози, недоспані ночі? Хочеш,
Їх більше не буде. Я б так волів.
Я бажав би стати тобі найріднішим.
Щоб ти довіряла свої таємниці,
І з кожним днем пірнати все глибше. Й глибше.
У море кохання. По самі вінця.
Мені так потрібно чути Твій голос.
Я просто звикнув. Я лише залежний.
Без нього весь світ — не більше, ніж глобус,
Неначе Париж без Ейфеля вежі.
Я Тобі без слів це. Одним лише поглядом.
Ти мене розумієш? Ти розумієш мовчання?
Я б не зміг сказати тремтячим голосом,
Як не зміг зізнатися б у коханні.
Я сподіваюсь, Ти мене почула.
Відчула серцем. Це ж там інтуїція?
Я б своє серце — без вагань під кулі,
Щоб тільки разом назавжди залишитися.
Не йди. Я хочу ще раз подивитись у Твої очі.
Не говори нічого. Не потрібно слів.
Навіть, якщо це востаннє. Скажи, хочеш?
Мене більше не буде. Хоч я б так волів…
* * *
Обіймайте своїх коханих —
Це ніколи не буде невчасно,
Це ніколи не видасться зайвим,
Це маленька частинка щастя.
Не варто відкладати на потім,
Знаєш, потім — поняття відносне.
Зустрічайте їх із роботи
І обіймайте. Цього, часом, досить.
Не соромтесь казати, що любите —
Це ж не соромно — це приємно.
Головою прилиньте на груди.
Правда ж тепло? Напевне.
Цінуйте своїх найрідніших,
Цілуйте своїх найрідніших.
Між іншим, це дуже просто
І настільки потрібно, між іншим.
Презентації нової збірки тернопільського поета з княжого міста Теребовлі Володимира Кучерявого відбудуться 20 січня о 15 годині в Теребовлянській книгозбірні за адресою — вул. Покрівка, 2 й 31 січня о 15 годині в Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці за адресою — м. Тернопіль, бульв. Т. Шевченка, 15.
Мирослав САЛКО.
Фото з вільних джерел