СКОРО ВИПОВНИТЬСЯ ДВАДЦЯТЬ РОКІВ, ЯК Я ПІКЛУЮСЯ ЦІЄЮ КОНКУРСНОЮ РУБРИКОЮ В «КАЛИНІ». НИНІ ЗАВАГАВСЯ: А ЧИ НЕ ДОСИТЬ? МОЖЕ, ЧИТАЧЕВІ ВЖЕ ЦЕ НАБРИДЛО І ТРЕБА ШУКАТИ ЩОСЬ НОВЕ? ЗВЕРНУВСЯ ДО СВОЇХ КОЛЕГ — ВОНИ ТЕЖ ЧИТАЧІ. І ОТРИМАВ ДОГАНУ, МОВЛЯВ, ЯКЩО ТОБІ, СТАРОМУ, ЛІНЬКИ ТУРБУВАТИСЯ, ШУКАТИ, І ЗАПРОШУВАТИ НА НАШУ ЖІНОЧУ СТОРІНКУ КРАСУНЬ, ТО ЦЕ НЕ ЗНАЧИТЬ, ЩО НАМ, ЧИТАЧАМ, ОСОБЛИВО ЧОЛОВІЧОЇ СТАТІ, НЕ ХОЧЕТЬСЯ МИЛУВАТИСЯ ВРОДЛИВИМИ ДІВЧАТАМИ. ОТАК НЕ ВДАЛАСЯ МОЯ СПРОБА «ЗІРВАТИСЯ З ГАЧКА». ТОЖ МУШУ І ДАЛІ, НЕ ВІДВОДЧЯИ ОКА ВІД ВИДОШУКАЧА ФОТОКАМЕРИ, СПІВАТИ ВАМ, ВРОДЛИВІ, РОМАНСИ, ВИГОЛОШУВАТИ ПАНЕГІРИКИ І ХВАЛИТИ НЕ НАХВАЛИТИ.
Може, і справді, кожен кулик своє болото хвалить. Напевне, німцям і голландцям їхні жінки видаються красунями. Нам же милий наш слов’янський жіночий образ. Від багатьох чував і сам не раз переконувався, що українська краса особлива — тут форма і зміст злиті воєдино. Якось в одному з ресторанів Валенсії чи то Мадрида, уже не пам’ятаю, випало помилуватися програмою танців фламенко — андалузьким фольклором. Що то за вибухові були дівчата в своїх різнобарвних сукнях! Що за феєрверки! Думали, що в Іспанії всі жінки такі. Та де там. Потім дивилися-придивлялися, шукали, та дарма. У нас, в Україні, жінка того віку, про який кажуть «молодиця», досягає апогею свого розквіту. А там, як, до речі, і гречанки — брюнетки, смуглявки, рано втрачають свою привабливість.
Якось цілий день бродив вулицями Стокгольму, а потім і в Осло, сподіваючись спіймати в окуляр видошукача свого фотоапарата місцеву красуню. Марна праця. Мабуть, це хтось придумав легенду про скандинавську білявку з голубими очима. Може, й трапляється, як і в Іспанії, кілька золотих крупинок у безкрайніх піщаних дюнах. Не скажу, що чимось особливим вирізняється і Лондон. Там тепер такий конгломерат різних народностей, що не втямкуєш, хто з них англосакс. Недавно дивився телепередачу «Єврочекін», в якій два наших хлопці, об’їхавши на автівці всю Європу, ділилися з глядачами своїми враженнями. Прозвучала фраза: чим далі на захід, тим менше красивих дівчат. Зрадів, що у своїх спостереженнях я не одинокий.
Правда, є на землі куточки, де жіноча привабливість, як кажуть, зашкалює. Ми шаленіли від тропічної вроди і розкутості мулаток на Кубі. Ми, чоловіки, з’ясовуємо стосунки здебільшого за чаркою і чубимося за жінок. В «матушкє Расєї» там взагалі «бєз дракі нікак!». А кубинські кавалери, дарма, що там рому, як у нас горілки, п’ють мало — спека, і поблажливо ставляться до полігамності своїх подруг. За три тижні не бачив жодної сварки — на вулиці, в барі, на пляжі. Неземної краси трапляються індуски. Правда, там до всіх канонів, що формують це поняття, додається і пишнотілість. З рекламних щитів, що пропагують фільми, а їх тут продукують силу-силенну, дивляться гладкі кіногерої, і це нібито красиво.
І все ж, найжаданіші наші, українські дівчата. Кароокі, де брови, як крила ластівки, полтавчанки, світлокосі з очима кольору небес волинянки, з домішкою східної крові гарячі південки. А в древньому Львові пані всі гонорові… Як бездоганно у своїх пісенних рядках описав вас, красуні, наш славний земляк Степан Галябарда! Тож запрошуємо вас усіх на подіум нашої газетної сторінки «Калина». Конкурс «Фотомодель «Вільне життя плюс» продовжується і в році Жовтого Собаки. Надсилайте свої портрети на фотокартках чи в електронному варіанті. Але дотримуйтесь вимог газетної ілюстрації: крупний план, безпосередність у виразі обличчя, технічна якість. Краще, звичайно, коли це виконає професійний майстер. Умови конкурсу незмінні: переможниця отримає редакційні сувеніри і грошову премію. Її фото повторно буде вміщено в газеті на календарному блоці.
Нині ми представляємо першу конкурсантку — студентку Тернопільського державного медичного університету ім. І. Горбачевського Ірину ОРХІДЕЮ. Гарантуємо, що «Калина» буде прихильною не лише до орхідей, магнолій і троянд. Доречною стане і проста в своїй досконалості нагідка, польова ромашка чи незабудка.
В. БУРМА.
Фото автора