“Без сумніву, зміни клімату відбуваються і це відчуває кожен, зокрема, в нашій області”, — каже завідувач кафедри геоекології Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, доктор географічних наук, професор Любомир Царик.
За останні два десятиріччя середньорічна температура повітря в області підвищилась на 0,9ºС стосовно кліматичної норми, що вище, ніж у середньому по Україні (0,8ºС).
І вже зима — не зима
Ці зміни — частина глобального процесу. Науковиця Віра Балабух, чия стаття про перспективні зміни у кліматі нашої області вийшла в наукових записках Тернопільського національного педагогічного університету географічного факультету, пише, що останніх 30 років у Північній півкулі були, ймовірно, найтеплішими за 1400 років, при цьому багато із зареєстрованих змін кліматичної системи є нетиповими або безпрецедентними за останні десятиріччя чи навіть тисячоліття.
— За останніх сто років середня температура на планеті підвищилась на один градус, упродовж наступних п’ятдесяти вона може зрости ще на чотири, а це означатиме розтоплення льодовиків і затоплення низовинних територій, — каже пан Любомир. — Однією з причин нового температурного режиму на території нашої області є зміна циркуляції повітряних мас: тепер до нас улітку частіше надходять сухі тропічні повітряні маси з півночі Африки.
Зміни температурних режимів і опадів впливають на ландшафти. Якщо раніше для Тернопільщини характерні були риси лісостепової зони, то тепер вона поступово набуває рис степової. Добра новина є та, що на Західній Україні процеси, пов’язані зі зміною клімату, відбуваються повільніше, порівняно з південно-східними регіонами. Проте й це вносить суттєві правки у спосіб господарювання. Любомир Царик підкреслює, що особливо це слід врахувати у діяльності сільського та лісового господарств. Адже серед іншого це означає, що багато культур, які були традиційними для нашої території, вже не почуватимуться комфортно в нових умовах, і прийдуть ті, для яких підходитиме більш посушливий клімат. Так, суттєво може збільшитися тривалість періоду вегетації холодо- і теплолюбивих культур.
Одна з найбільших проблем, пов’язаних із глобальним потеплінням, — дефіцит води. Уже не перший рік в області говорять про падіння рівня води, пересихання колодязів. Мій співрозмовник згадує своє село Іванівку Теребовлянського району, де кілька років тому виникла така ж проблема. Її розв’язали, пробуривши глибинну свердловину та створивши систему централізованого водопостачання. Наразі, переконаний Любомир Царик, тільки так можна забезпечити водою поселення.
Найтепліші та найхолодніші
В обласному центрі з гідрометеорології постійні спостереження ведуть з 1946 року. Завідувачка сектору організації робіт обласного центру Оксана Софінська розповідає, що з того часу і по 2017 рік із кожним десятиріччям збільшується кількість років із середньою температурою, що перевищує кліматичну норму. Вже з 1997 року фіксують абсолютне перевищення кліматичної норми річної температури, а в останніх 15 років суттєво збільшилась кількість днів, коли температура перевищувала максимальні історичні показники.
— 2015 рік на Тернопільщині був найтеплішим за весь період систематичних гідрометеорологічних спостережень, середньорічна температура повітря перевищувала кліматичну норму на 2,6°С, — каже пані Оксана. — Водночас фіксуємо локальні зниження температури. Наприклад, у 2012 році в зв’язку із впливом потужного «Сибірського» антициклону впродовж третьої декади січня та першої декади лютого в області спостерігалася дуже холодна погода. Нічні температури знижувалися до -25—30°С, а третього лютого на Тернопільській авіаметеорологічній станції цивільній зафіксовано найнижчу температуру повітря за весь період систематичних метеорологічних спостережень -33,3°С.
Що далі?
Віра Балабух робить висновки, що в області можна очікувати збільшення кількості спекотних днів з температурою вище +20—25°С, спекотний період буде довшим. Підвищення максимальної та мінімальної температури повітря взимку, зменшення кількості морозних днів можуть привести до зменшення тривалості зими та її суворості. Зміна термічного режиму в цей сезон може також привести до зміни структури опадів: збільшення днів з дощем і зменшення кількості днів зі снігом, збільшення повторюваності зливового та мокрого снігу, налипання мокрого снігу, ожеледі. Зима може стати більш вологою і м’якою, а середньомісячні зимові температури — плюсовими.
Що ж робити, коли зміни не відворотні? Любомир Царик формулює кілька простих порад для кожного. По-перше, відповідально й ощадливо ставитися до води, адже цей ресурс вичерпний. По-друге, помічниками в спеку і холод є дерева й чагарники, тому допоможе повсюдне їх насадження. По-третє, не варто захоплюватись бруківками і плитками, оформлюючи приватні й колективні помешкання — камінь та асфальт прогріваються значно сильніше, ніж зелений газон, і значно поступаються йому естетично.
Фото з вільних джерел