У Тернополі відбувся інформаційний семінар для батьків, що виховують дітей з інвалідністю, за участю Лариси Татаринової. Столична гостя — членкиня правління громадської організації «Ліга соціальних працівників м. Києва», заступниця директора — очільниця відділу соціальної роботи Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Солом’янського району Києва. Проте багатьом громадянам пані Лариса відома передусім як людина, що допомагає відстоювати права українців з інвалідністю.
Лариса Татаринова зазначає, що вона не є ані професійним юристом, ані правником. Проте працюючи у соціальній сфері, добре ознайомлена із тим, на які пільги та допомогу держави можуть претендувати особи з особливими потребами. Цього, на жаль, не можна сказати про самих людей з інвалідністю чи їхніх рідних. Пані Лариса вирішила змінити цю ситуацію. Тим паче, три роки тому законодавство України докорінно змінилося — держава прийняла конвенцію ООН про права людей з інвалідністю.
Жінка визнає: дуже багато залежить від сприяння і міцної співпраці місцевої влади з громадою. Але перший, основний запит щодо потреб дітей, які не реалізовуються, повинні зробити батьки.
— Саме для цього я інформую та консультую охочих. Торік провела 25 семінарів, — пояснює Лариса Татаринова. — Я хочу, щоб люди усвідомили свою відповідальність, адже рідні осіб з особливими потребами доволі пасивні, це пережиток радянського часу. У той час громадян привчали, що за них все вирішать, усе зроблять. А в незалежній Україні ти — сам. І твоя дитина за — тобою. Якщо для батьків це не актуально, вони втомилися — нема питань. Але водночас вони завжди можуть відновити сили й почати діяти, шукати якісь групи, створити громадську організацію.
Саме грамотність українців щодо чинного законодавства, на думку активістки, подолає масштабну некомпетентність фахівців у різних галузях соціальної сфери. Тож є надія, що спеціалісти почнуть спочатку помічати дитину, а вже потім — її інвалідність. Зараз такого немає, часто, надто коли проблеми зі здоров’ям у дитини серйозні, вони лише зітхають: «У вас важкий діагноз! Мамочко, що ви хочете?» І це тоді, коли за законом і реабілітація, і освіта мають бути доступними і для осіб зі складними формами інвалідності.
Співорганізаторка семінару, тернополянка, мати особливого хлопчика Олена Коваль надіється, що така корисна зустріч, що сприяє позитивним змінам у суспільстві, — не остання для нашого обласного центру. Жінка вдячна за допомогу у проведенні дійства Ларисі Татариновій, благодійним фондам «Подоляни», «Фонд добрих людей», а також директорці обласного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів Наталії Турецькій.
Владислав КОЗЕЛКО,
студент IV курсу факультету філології та журналістики ТНПУ ім. В. Гнатюка.
Фото Мар’яни БОБРІВЕЦЬ