Двадцять шостого липня під будівлею Міноборони колишній воїн АТО Сергій Ульянов здійснив спробу самоспалення. До цього страшного кроку довели його бюрократизм, байдужість і безвідповідальність військових чинів Міністерства оборони України.
Людина, яка виконувала особливо небезпечні завдання за лінією фронту, дотепер не знає, звільнили її з армії чи ні. Бо якщо звільнили, то чому давали на нього подання у військову прокуратуру як на дезертира? А якщо не звільнили, тоді чому не допускають до служби? Деякі активісти кричали, що в цім хитросплетінні словоблуддя військових чинів без автомата не розберешся. Але мене здивувала не українська бюрократія та безвідповідальність чиновників, а дрімуча юридична некомпетентність активістів, журналістів і народних депутатів, які вирішили прийти на допомогу бійцеві. Так, чини Міноборони стверджують, що медкомісія встановила численні хвороби внаслідок бойових поранень і визнала Ульянова непридатним до подальшої служби. Чудово: давайте людині групу інвалідності та військову пенсію, бо ж здоров’я боєць втратив, захищаючи Україну. А шкодуєте дати пенсію — визнавайте здоровим і хай служить. Не знаєш, як чинити — читай закон. Та от біда: наші депутати не знають тих законів, які самі ж ухвалили.
Ярослав БОРСУК.
м. Підгайці.
Фото з вільних джерел