Коли не за призначенням, то податок — на загальних підставах

Коли не за призначенням, то податок — на загальних підставах

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості. Про це нагадали фахівці головного управління ДФС у Тернопільській області. 

Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Не є об’єктами оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо в сільськогосподарській діяльності.

Зазначені об’єкти нерухомості класифікуються в класі «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року за номером 507 (далі – ДК 018-2000).

Визначення «сільськогосподарський товаровиробник», яке міститься у підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, застосовується виключно для цілей глави 1 розділу XIV ПКУ «Спрощена система оподаткування, облік та звітність», що прямо визначено таким пунктом і до зазначених правовідносин щодо сплати податку дане визначення не застосовується, оскільки не відноситься до розділу XII ПКУ «Податок на майно».

Визначення «сільськогосподарський товаровиробник» також міститься у статті 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років» від 18 січня 2001 року за номером 2238-ІІІ, сільськогосподарський товаровиробник — фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власно-виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Критерієм використання будівель та споруд сільськогосподарських товаровиробників не за призначенням є відсутність у їхнього власника діяльності з виробництва сільськогосподарської продукції, переробки власно-виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізації.

Таким чином, оскільки підпункт «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПКУ з об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виключено будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо в сільськогосподарській діяльності, то за об’єкти нерухомості, які класифікуються у класі 1271 ДК 018-2000, але не використовуються власником — сільськогосподарським товаровиробником для виробництва сільськогосподарської продукції, переробки власно-виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізації, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується на загальних підставах.

Фото сектору комунікації головного управління ДФС у Тернопільській області