Хрестовоздвиженська, або Надставна церква, як звуть її містяни, в Тернополі за свою довгу історію бачила чимало непересічних подій та людей. І в наші часи зокрема. Досить сказати, що в ній побував перший український Патріарх Мстислав: його буквально на руках внесли у відновлений храм віряни. Цю церкву вважав своєю і незабутній В’ячеслав Чорновіл. Його друзі ще й досі саме тут щороку поминають лідера Руху після його трагічної загибелі.

Ще одна пам’ятна подія відбулася на Святого Миколая року, який щойно минув. Того дня у Надставній церкві відбувся подячний молебень за успішне проведення 15 грудня Об’єднавчого собору та створення єдиної помісної Православної церкви України. І в ньому взяли участь Президент України Петро Порошенко та третій Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.

Маленька церква, збудована ще в XVI столітті (перша письмова згадка про неї датована 1570 роком), звісно, не могла вмістити всіх бажаючих. Там зібралось кілька десятків священиків з уже колишніх УПЦ Київського патріархату та УАПЦ, учасники АТО, представники влади, журналісти. А сотні тернополян, котрі заповнили церковне подвір’я, спостерігали за тим, що відбувається в храмі, на великому екрані.

Треба сказати, що і в храмі, і на вулиці панувало загальне піднесення. Цікаво було спостерігати за священиками з обох колишніх, а тепер єдиної церкви. Дружні вітання, взаємна приязнь. Складалося враження: вони відчували полегшення, що Об’єднавчий собор урешті відбувся і вони всі тепер в єдиній церкві. Багато з них про це давно мріяли. Звісно, кожен по-своєму, але то тепер не так важливо.

Молебень очолив почесний Патріарх Філарет. А відтак звернувся до присутніх із подячним словом.

— Ми сьогодні зібрались у цьому храмі Воздвиження Чесного Хреста, — сказав він, — щоб подякувати Богові за Його благодіяння, яке Він спрямував на Україну. Ми досягли створення єдиної автокефальної Православної церкви України. Цей акт має епохальне значення, бо за всю тисячолітню історію ми ніколи не мали визнаної автокефальної Української церкви. Ми боролись, але нас перемагали. А сьогодні ми маємо визнану Українську автокефальну православну церкву…

Це сталося насамперед завдяки рішучим діям Вселенського Патріарха Варфоломія. Він виявив велику мужність, що пішов на визнання української автокефалії. Ще більша заслуга в цьому Президента України. Це я говорю як Патріарх, бо знаю, як відбувався цей процес. Тому ми вам, Петре Олексійовичу, щиро вдячні за те, що ви взяли на себе цей хрест і донесли його до того місця, де ми отримали автокефалію.

Дякую всім, хто доклав зусиль до цього об’єднання, тому що без вашої участі, без вашої підтримки цього б не досягли. Завдяки тому, що всі ми бажали мати в Україні єдину помісну православну церкву, тому ми її і маємо.

Владика Філарет говорив також про те, яке значення має створення такої церкви для України. Адже вона тепер разом з іншими українськими церквами відстоюватиме інтереси свого народу, а не служитиме інтересам чужого народу, «який ми поважаємо, але який для нас чужий. Особливо тепер, коли вони, називаючи себе нашими братами, забрали від нас Крим, тимчасово, воюють на Донбасі, убиваючи братів своїх. До Путіна в свій час це робив Каїн. Як він убив свого брата Авеля, так і цей посилає свої війська, щоб убивати братів. Але завдяки створенню єдиної помісної Української православної церкви ми заклали міцну основу для нашої Української держави. А це означає, що вона є і буде, бо ми, як співається у славні, душу й тіло положим за нашу свободу. Досить нам неволі. Ми хочемо жити в свободі, демократично, служити своєму народові в мирі і злагоді».

А ще Патріарх Філарет не втомлюється повторювати, що на нашому боці правда, а правда є Бог. «Тому наша надія не на наші слабкі сили, а на Бога. З Ним ми неодмінно переможемо… Доказ цьому — створення єдиної помісної православної церкви. Господь благословляє наші зусилля, благословляє наші страждання, які ми несемо на цьому шляху. Але це не є остаточна перемога. Велика перемога нас чекає ще в майбутньому», — переконаний Патріарх. Але для цього треба і далі єднатися. Насамперед архієреям, духовенству слід показати, що ми можемо бути єдиними, адже це позитивно відіб’ється на всьому нашому суспільстві.

Своєю чергою Президент України Петро Порошенко зазначив: дата Об’єднавчого собору, 15 грудня, «назавжди закарбується в історії суверенної незалежної християнської православної держави України. Цього дня волею Божою народилася Українська автокефальна помісна православна церква. Без волі Бога, без Божої допомоги цього точно не могло відбутися. Ще рік тому про це більшість і мріяти не могла. І слова «томос» українці не знали. І дехто стверджував, що цього точно не відбудеться, принаймні не за нашого життя».

Але це сталося. І Президент назвав, кому маємо цим завдячувати. Найперше його Всесвятості Вселенському Патріарху Варфоломію. Багато хто казав, що це греки, візантійці, від них нічого доброго чекати не доводиться… А вони вирішили таке болюче українське питання. «Це стало можливим завдяки і його Святості Патріарху Філарету, — зазначив Президент. — Де ще знайти більш яскравий приклад жертовності, коли особисті амбіції відсікаються задля справи церкви і держави, як нам продемонстрував Патріарх Філарет. Ми не раз спілкувалися з цього приводу, і я був вражений величчю його Святості. Зараз я хочу подякувати Патріарху Філарету за його роль у створенні нашої церкви». Петро Порошенко дякував і його блаженству владиці Макарію, преосвященним владикам церков, що об’єдналися. Дякував священикам і мирянам за молитви, що Бог послав нам автокефалію.

«Я не говоритиму, наскільки важким був цей процес, скільки разів здавалося, що ситуація заходила в глухий кут. Тільки мудрість і Божа воля дозволили нам виходити з нього, — ділився Президент пережитим із тернополянами. — Навіть під час Собору було багато моментів, що здавалося, він не відбудеться. І не важливо, що замість трьох годин він тривав одинадцять. Важливо, що це було абсолютно доречним, у повній відповідності з усіма правилами. Була велика радість від того, що владики всіх церков, які об’єдналися, знайшли в собі мудрість і силу, щоб створити помісну Українську православну церкву. Це були найщасливіші враження мого життя. Коли в стінах Святої Софії я дивився на Пресвяту Богородицю, здавалося, що Вона покривала нас своїм омофором».

На завершення виступу Президент зазначив: «Наша мета — це єдність і об’єднання. І ми не маємо жодного сумніву, що кожен українець прийде (в помісну церкву), бо це дуже простий вибір. Це не вибір між патріархатами, це вибір між Україною і Росією. Ніхто ні на кого не буде тиснути. Якщо хтось хоче залишитися в церкві, яка зберігає єдність із РПЦ, — це його вибір…»

Зворушливим був момент, коли архієпископ Тихон з колишньої УАПЦ, а нині ієрарх Православної церкви України, підніс Патріарху величезний букет білих троянд і побажав йому міцного здоров’я та ще довгих років життя. При цьому зазначив, що вони з Президентом знайшли один одного, зійшлися сильними характерами, а тому зуміли це зробити. Тобто створити помісну церкву. Ще до 15 грудня таке єднання важко було уявити. Але Бог творить чудеса. Як відпали умовності, як було зроблено таку величну справу, людські серця самі відкрились назустріч одне одному найбільшим своїм скарбом — любов’ю.

Галина САДОВСЬКА.

На фото: Патріарх ФІЛАРЕТ та Президент України Петро ПОРОШЕНКО в Надставній церкві Тернополя.

Фото з вільних джерел