У нас на свою державу, як не раз бачимо по телевізору на політичних шоу, кожен може говорити, що хоче. Глядачі не раз спостерігали таку картину, коли якийсь опозиціонер, а по-народному, запроданець, хвалить Росію і паплюжить Україну — нібито її керівників, але фактично нас всіх із вами — і такі ми, і сякі.
А всі мовчки слухають. Добре сказав про це Шевченко: «А ми стояли і мовчали, і мовчки чухала чуби, німії подлії раби» — бо, бачте, в нас демократія. Це не демократія, або демократія по-українськи. Попробуйте в іншій державі так поводитися. Одразу поставлять на місце, не дивлячись на чин. Як говориться, щоб борода була і по пояс, ні на що не подивляться, приміром, у тій же Польщі.
Кажуть, що в розвинутих країнах громадяни можуть і не знати прем’єр-міністра. Може, це і правда, але спробуйте їм щось сказати проти їхньої держави. Тоді побачите, який вони патріотизм проявлять. Міністри міняються, а держава, як мати, одна. Що з того, коли знаєш міністра, як ти не патріот, Звичайно, наші можновладці заслуговують справедливої критики за економічний стан у державі. Бо ще колись навіть Карл Маркс говорив, що в усіх негараздах і досягненнях виглядають результати економіки. А в нашім керівництві за 27 років незалежності чимало було колишніх. Тому дивними є висловлювання деяких чиновників, що людям платять нормальні зарплати і пенсії. Нині основою життя є гроші. А при такому стані, коли за все необхідно платити, культура, совість, справедливість перейшли у розряд другорядних. Людина, якщо не забезпечена найнеобхіднішим, жити буде, але співати не захоче.
Придумали лозунг, що ми йдемо в Європу, тому і мільйони людей втікали туди. А необхідно було нашим керівникам в себе робити, як в Євросоюзі: будувати підприємства із самих початків, з 90-х років, а не займатися власним збагаченням і тільки. За кордон повиїжджали в основному молоді люди, можна сказати, найкращі спеціалісти у всіх галузях, як колись говорили, народного господарства. А в Україні, на своїй рідній Батьківщині, залишили дітей та престарілих батьків і матерів, ну просто-таки, як поранених на полі бою. Або в багатьох випадках посилають пенсіонерів в Італію чи Іспанію обслуговувати сеньйорів, які вже на заслуженому відпочинку. А де ж відпочинок наших пенсіонерів, вони нелегко працювали і нині не мають спокою. Як висловилась у розмові одна така немолода жіночка-заробітчанка, «нас і на старості посилають на передову».
Старша людина вже не може жити, щоб не підтримувати свій організм ліками. Так було в усі часи. А при мікроскопічних пенсіях порівняно з аптечними цінами зробити це неможливо, ось і працюють наші співвітчизники в інших країнах на економіку інших держав.
А Росія користає з поганого економічного стану України в своїй шаленій антиукраїнській пропаганді, підбурюючи людей на антидержавні дії. Але так, як Росія поводиться, поводяться держави, які не відбулися: то території їм бракує і зазіхають на чужі, то міжнародні угоди не виконують.
Якщо заглянути в історію, то територія Київської Русі, а правильніше просто Руси, це територія сучасної України, або навіть і більше. Окремі землі, що тепер у Росії і Польщі, були українськими. І претензія Росії, що, мовляв, Крим — «ісконно рускій», це звичайна неправда. Крим свого часу був завойований московитами, а крадене не значить, що воно твоє, тим більше коли ти на крадіжці був спійманий. За радянських часів Крим передали Україні законним способом, за рішенням Верховних Рад Союзу і союзних республік — як Росії, так і України. У наш час Росії Україна за рішенням Верховної Ради Крим не передавала, а Автономна Республіка повноважень щодо передачі території не має. І це добре знають у Кремлі. Анексія української території відбулася насильно. А знайти групку людей, які за гроші і рідну маму продадуть, звичайно, можна.
Росія нині претендує на статус світового лідера. Але держава, яка прагне світового лідерства або такою є, виконує всі міжнародні закони, показуючи приклад іншим, а не зазіхає на чужі території, анексовуючи їх, погрожуючи своїм ядерним потенціалом. Не встряває у внутрішні справи інших держав, сіючи хаос, втручається в їхні вибори, не підтримує безлад в інших країнах. Підтримуючи сепаратистський рух на Донеччині, РФ шкодить нашій державі. Але наш народ більше колонією бути не бажає — і не буде. Назад дороги немає. Наші люди люблять свою країну, переживаючи і долаючи тимчасові труднощі. Ми маємо чудових патріотів-захисників і ними пишаємося. Україна обов’язково переможе, бо цього хочуть усі громадяни держави.
Петро ШМІГЕЛЬСЬКИЙ.
смт Коропець Монастириського району.
Фото з вільних джерел