Заробітна плата нерезидентам: коли операції контролюються

Заробітна плата нерезидентам: коли операції контролюються

Повідомлення від головного управління ДФС у Тернопільській області. Міністерство фінансів України надало роз’яснення стосовно правомірності віднесення виплати (нарахування) заробітної плати фізичних осіб — нерезидентів до операцій, які підпадають під визначення контрольованих.

Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування платника податку на прибуток і здійснюються:

а) із пов’язаними особами — нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпункту 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів — нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом міністрів України.

Норми визначені підпунктом 39.2.1 пункту 39.2 статті 39.

Підпунктом 39.2.1.4 підпункту. 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 передбачено, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.

Відповідно до підпункту 14.1.84 пункту 14.1 статті 14 Кодексу інші терміни для цілей розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу використовуються в значеннях, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями, національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і міжнародними стандартами фінансової звітності, введеними в дію відповідно до законодавства.

Цим Законом визначено, що господарська операція — це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2 статті 44 Кодексу).

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року за номером 318 із змінами, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань. Витрати на оплату праці найманих працівників включаються до складу витрат звітного періоду.

Підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу визначено, що господарські операції, передбачені підпунктом 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і підпунктом 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

— річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

— обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Таким чином, якщо одночасно виконуються вищевказані умови, операції з виплати (нарахування) заробітної плати фізичним особам — нерезидентам можуть вважатися контрольованими для цілей статті 39 Кодексу, а, отже, відповідно до підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 по таких операціях необхідно подавати звіт про контрольовані операції.

Разом з тим необхідно зауважити, що будь-які детальні висновки щодо віднесення конкретних господарських операцій до контрольованих надаються лише за результатами детального вивчення умов, аналізу суттєвих обставин здійснення відповідних операцій та первинних документів. Про це ДФС України повідомила листом від 5 лютого 2019 року за номером 3654/7/99-99-15-02-02-17.

Фото сектору комунікацій ГУ ДФС у Тернопільській області