Такий рідний світ пісні і танцю

Такий рідний світ пісні і танцю

Академічний ансамбль пісні і танцю «Козаки Поділля» Хмельницької обласної філармонії виступав у Тернополі не вперше. Він уже має серед тернополян своїх щирих прихильників, котрі не пропускають жодного його виступу. І зрозуміло чому. Цей творчий колектив не просто високопрофесійний, він глибоко відчуває душу української пісні і танцю та вміє передати це глядачеві. Завдяки цьому вже з перших номерів концерту зникає бар’єр між сценою і залою, між артистами і глядачами. Усі однаково насолоджуються духовними скарбами свого народу, отримуючи від них естетичну та духовну насолоду.

Вокальна група уславленого колективу (а він виступав у багатьох країнах, не кажучи вже про міста України) виспівувала популярні українські пісні — народні та на слова Шевченка, окремі в оригінальних обробках. І кожну з них супроводжували дружні та щирі аплодисменти. Настільки щирі, що віртуозна скрипалька заслужена артистка України Майя Оніщук, про яку кажуть «Василь Попадюк у спідниці», під час виступу дякувала глядачам за «теплий сусідський прийом».

Великої похвали заслуговують і танцюристи. Усі їхні композиції — на козацьку тематику. Мені вони нагадують суцільний гопак, поділений на окремі фрагменти-танці: гопак із шаблями, гопак зі списами… Але їх було цікаво дивитися, захоплюватись красою і легкістю, з якою танцюристи виконували найскладніші номери, до того ж у доволі швидкому темпі. Це ще не «Сухішвілі», але справді високопрофесійно і класно. Молодці «Козаки…» (головний балетмейстер колективу заслужений артист України Сергій Качуринець).

Це був концерт, з якого виходиш освітленим, одухотвореним і з думкою не пропустити наступного виступу колективу.

Галина САДОВСЬКА.

Фото з вільних джерел