Школи-«рукавички»

Школи-«рукавички»

Майже половина міських шкіл в Україні переповнена. У них діти навчаються у дві, а подекуди й у три зміни в класах, де понад 27 школярів. Житлові будинки ростуть, мов гриби після дощу, а нових шкіл і дитсадків ніхто не буду є. Тернопіль опинився в числі міст із найгіршою ситуацією. Про це заявив заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев Парцхаладзе на засіданні координаційної ради з питань впровадження реформ у сфері освіти під головуванням прем’єр-міністра Володимира Гройсмана в Дніпрі.

 «Є міста, де майже 100 відсотків шкіл переповнені, — сказав Лев Парцхаладзе. — Ми зробили аналіз ситуації в обласних центрах України і бачимо: де ведеться активне будівництво житла — дуже повільно будується соціальна інфраструктура, зокрема школи та дитячі садки. Така тенденція простежується майже в усіх обласних центрах України, найгірша ситуація в Рівному, Чернігові, Луцьку, Тернополі та Києві. Тому питання до місцевих органів влади: чому видаються дозволи на будівництво житлових комплекс ів без належного забезпечення соціальною інфраструктурою?»

Та поки це запитання залишається відкритим, до редакції звернулася мама, дитину котрої директор однієї з тернопільських шкіл відмовився зарахувати з наступного навчального року до четвертого класу. Попри те, що мешкає учениця на території обслуговування цієї школи. Точніше, в сусідньому дворі. Директор пояснив, що всі четверті класи в нього переповнені — в кожному з них понад 30 учнів. Їхні батьки незадоволені такою ситуацією. А відкривати додаткові класи, незважаючи на потребу, немає змоги.

В управлінні освіти і науки міської ради сказали, що відмовив директор правомірно. Він зобов’язаний узяти дитину тільки до першого класу, якщо вона мешкає на території обслуговування школи. Але може відмовити учням усіх інших класів, якщо вони перевантажені.

У третіх-четвертих класах тернопільських шкіл справді забагато дітей — це обумовлено демографічною ситуацією. Водночас кілька років тому зі збільшенням кількості учнів школи взяли курс на оптимізацію з метою економії коштів, тож про відкриття нових клас ів не йшлося. Тим паче, що класи, в яких понад 27 учнів, діляться при вивченні низки предметів на підгрупи. Це українська й іноземні мови, інформатика, трудове навчання.

Нині проблема з перевантаженістю в Тернополі особливо гостра на «БАМі», на території, яку обслуговують школи №28 і №29, що на бульвар і Д. Вишневецького. 28-ма цьогоріч набиратиме чотири перших класи, 29-та — п’ять. Адже в мікрорайон і багато новобудов, які заселяють переважно молоді сім’ї з дітьми.

Ускладнило ситуацію ще й те, що позаторік до спеціалізованих шкіл дітей зараховували внаслідок конкурсного відбору, а тепер право навчатися там мають усі школярі, котрі мешкають на території обслуговування тією чи іншою школою.

Головний інспектор тернопільських шкіл Ірина Маланчук стверджує, що принцип територіальної приналежності умовний і має багато як переваг, так і недоліків. На одній вулиці може мешкати 20 дітей певного року народження, на іншій — лише п’ятеро. Тому батькам варто звертатися в усі школи мікрорайону. Десь місце обов’язково знайдеться, бо всі діти мають право на освіту.

— Відкрити ще один клас — не проблема, якщо є місце, — каже директор Тернопільського НВК «Школа-ліцей №6 ім. Н. Яремчука» Олександр Остапчук. — Але місця зазвичай немає. Наш заклад належить до числа найбільш перевантажених у місті. Навчання триває у дві зміни. У чотирьох перших класах навчаються по 36 дітей.

У школі №28, наприклад, поки що одна зміна. Відкриття додаткових класів можливе тільки за умови двозмінного навчання. Та його не впроваджують, оскільки це велике навантаження і для учнів, і для вчителів.

…За інформацією управління осві- ти і науки міської ради, цього навчального року в 110-ти перших класах тернопільських шкіл навчаються 3253 учні. У 2019—2020 навчальному році перших класів буде 111 і до них, за перспективною мережею, планують зарахувати 3250 дітей. Ситуація стабілізується, але радості мало, бо це означає, що рівень народжуваності знову падає.

 Ліля КОСТИШИН.