Через чотири десятки років судово-медична експертиза нарешті остаточно позбавила клейма ганьби автора «Червоної рути» Володимира Івасюка. Хоча рідні, близькі і друзі навіть тоді не сумнівалися в брехливості офіційної версії совіцької імперії стосовно трагічної смерті світоча української культури.
Автора всесвітньо відомих «Червоної рути», «Водограю», «Пісня буде поміж нас», «Двох перстенів» та інших естрадних шлягерів знайшли повішеним у лісовому масиві Брюховичів у травні 1979 року. Як повідомив голова Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександр Рувин, який брав участь у слідчому експерименті, геній української музики не міг це зробити самостійно.
— Із відповідною постановою стосовно проведення експертизи щодо загибелі відомого композитора Володимира Івасюка, — зазначив він, — до нас звернулася прокуратура Львівської області. Просили встановити, чи міг він самостійно накласти на себе руки.
З огляду на це фахівці цілком слушно вирішили підібрати аналогічні умови. В травні в цьому ж лісі на такому ж дереві провели слідчі експерименти. Причому до участі в ньому залучили не середньостатистичну людину, а натренованого атлета, який за зовнішніми характеристиками відповідав Володимирові Івасюку.
Експеримент розділили на три етапи. Спочатку мали переконатися, чи міг Івасюк самостійно вилізти на дерево, а опісля ще й зав’язати ремінь від плаща та опинитися в зашморгу. Далі — визначити, чи міг загиблий зробити подібне за допомогою сторонніх, і яка саме допомога при цьому йому була необхідна.
Проведеними дослідженнями встановили, що Володимир Івасюк не мав фізичної можливості сам цього зробити. Хоча би тому, що навіть тренований спортсмен, який підтягується однією рукою, теж не зміг самостійно зав’язати пояс і після цього залізти до петлі.
Також провели слідчий експеримент із використанням підставок, сходів, стільців, яких на місці події не знайшли, але вони цілком могли там бути. За його підсумками встановили, що не одна, а, щонайменше, дві або три людини посприяли тому, аби Володимир Івасюк опинився в зашморгу. Про це науковці і надали свій висновок Львівській прокуратурі.
Попри всі ці обставини за дванадцять років до розпаду радянської імперії слідство висунуло єдину версію — самогубство через тривалий психічний розлад. І вже рівно за два місяці прокуратура Шевченківського району Львова закрила справу за відсутністю складу злочину. Хто ж би тоді міг у цьому, крім, звичайно, рідних і друзів композитора, які добре його знали, виявити незгоду з цим рішенням.
Похорон Володимира Івасюка пізніше порівнювали з прощанням у Москві з Володимиром Висоцьким. Попрощатися з геніальним українським композитором прийшли десятки тисяч людей. Далі ж, очікувано, розпочалася кампанія з ігнорування його творчості…
Кримінальну справу про смерть легендарного музиканта Генеральна прокуратура України поновила десять років тому. Але через три роки її знову закрили через відсутність «складу злочину». А ще через півтора року тодішній керівник правоохоронного органу Львівщини без сумнівів заявив, що геніального композитора Володимира Івасюка, якому за тридцять років відведеного Богом життя судилося написати 107 пісень і 53 інструментальних твори, вбили співробітники КДБ.
На фото: незабутній Володимир ІВАСЮК.
Фото з вільних джерел