ВІДОМО, ЩО В 1895 РОЦІ У СЕЛІ ЦИГАНАХ У ПАРОХА МІСЦЕВОЇ ЦЕРКВИ О. ОМЕЛЯНА ГЛІБОВИЦЬКОГО ГОСТЮВАВ ІВАН ФРАНКО ЗІ СВОЄЮ ДРУЖИНОЮ ОЛЬГОЮ ТА ДІТЬМИ. ТУТ ВІН ПРОВОДИВ НЕЗАБУТНІЙ ЛІТНІЙ ВІДПОЧИНОК. РОДИНА СВЯЩЕНИКА ЗАВЖДИ РАДО ПРИЙМАЛА ПОВАЖНИХ ГОСТЕЙ І РЕТЕЛЬНО ГОТУВАЛАСЯ ДО ЇХНЬОГО ПРИЇЗДУ.
Відомо, що перебуваючи в Циганах, Франко любив відвідувати служби у сільській церкві, де правив о. Глібовицький. Він навіть співав разом із церковним хором духовні пісні.
Дерев’яна церква Святого Симеона, в якій молився Іван Франко, збереглася до наших днів. Щоправда, розташована вона нині в іншому селі Борщівського району — Дубівцях. Про історію забутої святин і розповідається в одному із розділів книжки заслуженого журнал іста України Петра Довгошиї «Увійти в таємниці духу. Іван Франко і Борщівський край».
Забута святиня в Дубівцях
У Циганах на будинку проборства 9 листопада 1997 року, в день 125-ліття Богдана Лепкого, освятили меморіальну таблицю. Проте, чи справді саме в цьому будинку і в цьому кам’яному циганському храмі перебував Франко? Збереглися окрем і давні церковні парафіяльні книги, в котрих знаходимо записи про спорудження храму і будинку священика, зроблені наступником отця Глібовицького — отцем Дмитром Курдидиком, також активним громадським діячем.
Спершу є такий запис: «Дня 2 вересня 1903 р. скінчено мур церкви й розпочато роботу теслярську, в’єзанє даху. Д. Курдидик». Далі в старій церковній книзі читаємо: «Нова мурована церков в Циганах — будову розпочато в р. 1902, скінчено 1904, освячено 21 вересня 1905 р. преосв. Григорій Хомишин, єпископ Станиславівський». Отже, нову церкву в Циганах споруджували недовго — якихось два роки.
Що ж до парафіяльного будинку в Циганах, то вимальовується схожа історія, теперішнє проборство почали будувати (чи перебудовувати) через кілька літ по смерті отця Глібовицького. Отож теперішнє приміщення парохії також зовсім інше — збудоване наново чи повністю перероблене. А щодо меморіальних таблиць на храмі і будинку пароха… Хай вони нагадують людям, що в цьому далекому подільському селі лікував його природними принадами, щирим і добрим ставленням його жителів свою зболену душу в е – ликий син великого народу. І xай досі дивуються, за словами Дарії Глі- бовицької, «…що то за ксьондз писав такі цікаві листи до Франка…»?
Який же висновок? Нову церкву в Циганах, котра і досі там стоїть, будували вже після від’їзду звідти отця Глібовицького, не кажучи вже про Івана Франка. Отже, не в цьому храмі служив отець Омелян і, певна річ, не в ньому бував Франко. Тоді в якому? До побудови кам’яного храму в Циганах стояла невеличка дерев’яна церква, за свідченням старожилів — збоку від теперішньої і трохи в глиб подвір’я. Поки будували новий храм, стареньку маленьку дерев’яну церковцю погодилися продати в недалеке сільце Дуб івку. В церковній книзі села Цигани є недатований запис: «За стару церкву одержалисьмо доси 400 корон». МожУ ливо, сплата йшла частинами, оскільки таке невеличке село, як Дубівка, не змогло б дати всієї суми одразу.
Старожили стверджують, що цю дерев’яну церковцю Цигани також купили — у прадавній Скалі над Збручем: там вона стояла майже 200 літ, аж поки не вимурували нову, теперішню. Колишній мешканець села (на жаль, не підписався) в «Історично-мемуарному збірнику Чортківської округи » згадує, що в Циганах «збудовано кам’яну церкву і таку ж дзвіницю на місці старої дерев’яної церкви, що проіснувала 200 років. Її купило недалеке сільце Дуб івка». У цій же книзі, в анонімному невеличкому опис і села Дуб івки подано таку інформац ію: «Після побудування нової церкви в Циганах 1904 р. українці Дуб івки викупили стару 200-літню дерев’яну церкву з Циган і поставили церковцю у своїм селі».
Отож церкві в селі Дубівці — кількасот літ. І саме в її стінах читав «Апостола» Іван Франко, співав разом із дяком у часі служби Божої. Очевидно, на ній також би мала бути пам’ятна таблиця. Нині цей храм не має жодного статусу: ані пам’ятки історії, ані архітектури, хоч з обох оглядів є для цього підстави. Він — на межі знищення, хоч церковна громада доклада є зусиль для його збереження
. Підготувала Ірина МАДЗІЙ.
На фото з «Вікіпедії»: дерев’яна церква Святого Симеона, перевезена в Дубівці 1905 року із села Цигани.
