Зворотний бік реформи правоохоронних органів

Зворотний бік реформи правоохоронних органів

Близько двох тижнів тому під егідою Світового конгресу українських юристів було проведено круглий стіл на тему: «Шляхи вдосконалення діяльності правоохоронних органів України». Фахівці аналізували стан вітчизняної злочинності, а також дотримання конституційних прав і свобод наших громадян.

 З’ясувалося, що хвалитися нам нічим. За міжнародним рейтингом найнебезпечніших для життя держав Україна в 2018 році посіла 152-гу сходинку із 163. Нас обігнали навіть Судан і Центрально-Африканська Республіка.

За рейтингом надійності поліцейських служб торік ми опинилися на 101-му місці із 137 країн. Кращими від українських виявилися поліцейські Замбії, Ямайки, Уганди, Малаві.

 У 2017—2018 роках Україна ввійшла до списку країн з найвищим рівнем організованої злочинності й посіла 113-те місце у списку із 137 держав.

Серед причин, що призвели до фактичного розвалу нашої правоохоронної системи, найчастіше називають непрофесійність її очільників, корупцію, відсутність у керівництва держави політичної волі здійснювати позитивні реформи в цій сфері діяльності, моральна та інтелектуальна деградація політичної еліти, недосконалість законодавства.

Що не кажіть, але за роки нашої незалежності ще не було такого, щоб МВС і Генеральну прокуратуру одночасно очолювали колишні бізнесмени без юридичної освіти і з не дуже чистою біографією. Людям уже набридли заяви цих «фахівців» про видатні успіхи в реформуванні очолюваних ними відомств. Складається враження, що позитивні наслідки так званих реформ відчувають тільки Арсен Аваков та Юрій Луценко. А слово «реформа» вони розуміють лише як зміну форми одягу для своїх підлеглих.

Орест ЗВАРИЧ.