Андрій ПЕТРИШИН: «Віднедавна — спрощена система реєстрації РРО»

Андрій ПЕТРИШИН: «Віднедавна — спрощена система реєстрації РРО»

Нещодавно на традиційній гарячій лінії головного управління ДФС у Тернопільській області чергував заступник начальника управління обслуговування платників — начальник відділу розгляду звернень громадян та доступу до публічної інформації, електронних сервісів та електронного документообігу, організації роботи ЦОП та надання адміністративних послуг Андрій Петришин. З усіма охочими він спілкувався на тему реєстрації реєстраторів розрахункових операцій.

— Змінили адресу підприємства. Чи потрібно перереєстровувати РРО?

— Потрібно. При зміні даних суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні чи книзі обліку розрахункових операцій та пов’язані з перейменуванням районів у містах, вулиць тощо, перереєстрація РРО і книг обліку розрахункових операцій здійснюється на підставі заяви.

— Чи можна продавати валюту при виході з ладу РРО або тимчасового відключення електроенергії??

— Категорично не можна. Суб’єктам господарювання та їхнім представникам, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, забороняється здійснювати валютно-обмінні операції в пунктах обміну валюти при виході з ладу РРО, відсутності резервного РРО або тимчасового відключення електроенергії.

— Як звітують власники РРО?

— Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій чи в безготівковій формі із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо при продажу товарів або наданні послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані подавати до контролюючого органу звітність, пов’язану із застосуванням РРО та розрахункових книжок, не пізніше п’ятнадцятого числа наступного за звітним місяця в разі, якщо не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.

По дротових або бездротових каналах зв’язку подають:

— електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані — суб’єктами господарювання, які використовують РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти);

— інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься в фіскальній пам’яті зазначених РРО — суб’єктами господарювання, які використовують такі РРО, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та РРО, що для застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Ці вимоги визначені пунктом 7 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Звітність, пов’язана із використанням книг обліку розрахункових операцій, суб’єкти господарювання подають за формою №ЗВР-1 щодо всіх КОРО, зареєстрованих на господарську одиницю, які ведуться разом із РК.

— Як суб’єкт господарювання може отримати дані щодо фіскальних номерів РРО, дати реєстрації РРО, номера останньої КОРО, дати реєстрації КОРО, дані щодо фіскальних номерів РРО, реєстрацію яких скасовано, дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО?

— Для інформування суб’єктів господарювання ДФС щодекади оприлюднює на своєму веб-сайті:

— дані щодо фіскальних номерів РРО із зазначенням найменування суб’єкта господарювання чи прізвища, ім’я, по батькові дати реєстрації РРО, а також номера останньої книги ОРО, зареєстрованої на такий РРО, та дати її реєстрації;

— дані щодо фіскальних номерів РРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи контролюючого органу, із зазначенням найменування суб’єкта господарювання (ПІБ), дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО.

Інформація розміщається із зазначенням дати оприлюднення і дати оновлення.

— Чи є обов’язковим реєстрація та опломбування РРО?

— Риторичне запитання. Звісно, обов’язкова. Коли при здійсненні розрахункових операцій використовується незареєстрований, неопломбований або опломбований із порушенням встановленого порядку РРО, до суб’єктів господарювання застосовують фінансові санкції згідно із статтями 17, 18 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

— Яке спрощення діє для реєстрації РРО?

— Віднедавна суб’єкти господарювання мають можливість здійснювати реєстрацію РРО за спрощеною формою на підставі однієї лише заяви без додатків, яка може бути подана до контролюючого органу в паперовій формі, або засобами електронної пошти при заповненні заяви в особистому кабінеті платника.

Фото сектору комунікацій ГУ ДФС у Тернопільській області