НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА – ВИКЛИК ДЛЯ ПЕДАГОГА

НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА – ВИКЛИК ДЛЯ ПЕДАГОГА

 Вже третій навчальний рік поспіль учні молодших класів Тернопільщини, та й України загалом, навчаються за програмою Нової української школи. У вересні 2017-го Міністерство освіти й науки України обрало сотню загальноосвітніх закладів для участі в пілотному проєкті «Нова українська школа», серед них і Чортківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7. Тому на прикладі цього навчального закладу ми вирішили розповісти нашим читачам, як діє НУШ на третьому році існування.

..Хоч нашого візиту тут і не очікували, але вчителі разом із директором Віталієм Ярославовичем Скриником зраділи можливості розповісти про свої досягнення в розвитку початкової осв іти. Тож, не гаючи часу, мене одразу провели в навчальні класи. Дорогою Віталій Ярославович розповідає: їхню школу обрали для пілотування найпізніше, тому готувалися у стислі терміни. Однак завдяки професіоналізму вчителів, а також допомозі міського голови Володимира Шматька все вдалося.

— Кошти для закупівлі необхідного матеріально-технічного забезпечення нам виділила міська рада, — зазначає директор навчального закладу. — Спершу не планувалося, що ми братимемо участь в цьому проєкті, тому міській раді довелося шукати кошти в останній момент. За них ми закупили парти, принтери, проектори та інші необхідні речі. Слід віддати належне й нашим вчителям. Вони справжні професіонали своєї справи, швидко включилися в роботу й стали запроваджувати нововведення. Наші педагоги провели колосальну роботу.

Варто відзначити, що тепер на баз і Чортківської ЗОШ №7 проводять навчання вчителів початкових класів Чортківського району та Чорткова. За словами директора, їхні вчителі також діляться досвідом із колегами з Борщівського, Бучацького та Заліщицького районів. Проводять у школі тренінги та навчання по роботі з Lego.

Однією з першопрохідців у запровадженні новинок у Чортківській школі стала Оксана Павлівна Курмило. Сьогодн і вона навчає 3-Б клас. Розповідає, що вже повністю перелаштувалася з учнями на нові стандарти навчання й бачить позитивні зміни такої системи.

 — Перевагою НУШ є динаміка розвитку дітей, — каже Оксана Павлівна. — Учні вміють чітко мислити й висловлювати свої думки, чудово працюють у групах, знають, де знайти потрібну інформацію, а головне — використовують знання у життєвій практиці.

Починаючи із другого року навчання, відповідно до вимог МОН, у пілотних класах проводять діагностичні роботи для визначення рівня знань учнів. Їхні навчальні досягнення підлягають формувальному оцінюванню. Тобто учням не ставлять балів, як ми до цього звикли, а оцінюють методами самооцінки та взаємооцінки.

— Це не бальне оцінювання, воно подібне до вербального, однак має багато критеріїв, які дають всебічну характеристику успішності дитини, — пояснює Оксана Павлівна. — Під час такого оцінювання важливо не протиставляти дітей одне одному, а порівнювати з тим, як дитина працювала раніше. Є така перспектива, що бального оцінювання не буде й у четвертому класі, а вводитиметься аж у середній школі.

Оскільки в суспільстві сформувалася думка, що Нова українська школа передбачає здебільшого проведення ігор на уроках, запитую в Оксани Павлівни, чи й справді учні тільки граються. Педагог каже, що ця думка — це бутафорія, яка на початку реформи була створена в устах людей, які не мають безпосереднього відношення до процесу навчання. Усі загострили свою увагу на слові «гра», та чомусь забули про те, що йдеться про навчальну(!) гру.

 — Дійсно, ігрових моментів багато. Але ми не просто граємося, а за допомогою цього методу здобуваємо знання, — наголошує Оксана Курмило. — Більше того, батьки задоволені цією системою навчання. Кілька батьків навіть перевели своїх діток до нашого класу зі шкіл, де ще не впровадили систему НУШ.

 І справді, спостерігаючи за дітьми, помітно, що процес уроку їм подобається. Та щоб переконатися у цьому остаточно, запитую дітей прямо: «Вам цікаво ходити у школу?» У цей момент чую із класу поодинокі вигуки «дуже» й гучне колективне «так». Сумнівів у дитячій щирості не виникло…

Якщо більшості вчителів доводилося вчитися працювати з дітьми по-новому, то Світлана Ярославівна Гарбера, для якої 1-А клас став дебютним у її педагогічній діяльності, одразу приступила до роботи за стандартами Нової української школи. Розповідає, що для ознайомлення з новим Державним стандартом початкової освіти та методиками компетентнісного навчання проходила обов’язковий курс EdEra.

 — Ми вивчили багато методів та прийомів роботи з дітками, отримали надзвичайно корисну інформацію, як для молодого вчителя, так і для досвідченого. Багато пояснює нам і методист Галина Василівна Комар. Набуті знання застосовуємо у щоденній практиці. Різні форми роботи допомагають не тільки зацікавити дітей процесом навчання, а й сконцентрувати їхню увагу, адже в такому віці вони ще доволі розсіяні, — ділиться думками Світлана Ярославівна, поки учні повертаються у клас після великої перерви.

Щоб ближче познайомитися із процесом навчання в Новій українській школі, навідуюся до 2-Б класу, який навчає Ольга Романівна Гадиняк. Поки другокласники на уроці з інформатики, Ольга Романівна готує стенд для колажу улюблених фотографій учнів.

 — Сьогодні діти принесли фотограф ії зі свого раннього дитинства — показує мені заготовлений стенд пані Ольга. — Разом з учнями будемо обговорювати, які факти «таїть» кожна фотографія. Адже темою цього місяця навчання є «Факти і здогадки». Кожен урок — а вони тепер інтегровані — має мати дотичність до теми місяця. Так, ми розширюємо знання з цієї тематики і в математичній, і в мовнолітературній, і в технологічній галузях.

 Саме інтегровані уроки є одним із найбільших нововведень у сучасній початковій школі. Вони спрямовані на комплексне пізнання теми з метою отримання школярами більш поглибленого розуміння тієї чи іншої ситуації. Таким чином дитина може вивчати кілька предметів одночасно. Та чи не найбільше в Новій українській школі учням подобаються ранкові зустрічі, під час яких діти розповідають, із якими почуттями йдуть у школу та чи подобається їм навчання.

— Цей етап навчального процесу триває усього 10 хвилин, але має дуже гарний психологічний вплив на дітей. Учні стають розкомплексованими, відкритими, вільно висловлюють свої почуття. Щоранку діти обирають настрій, із яким прийшли у школу, на відповідних картинках і коротко розповідають про причини саме таких відчуттів. Маючи 32 роки педагогічного стажу, можу впевнено сказати, що ранкові зустрічі необхідні для маленьких школярів.

Звісно ж, для втілення різних метод ів та прийомів на заняттях потрібна велика попередня підготовка вчителя. З появою Нової української школи в педагогів з’явилося в рази більше роботи. Бо впровадження НУШ без наполегливої праці вчителя неможливе.

— Ми мусимо постійно вчитися: і на роботі, і вдома, — стверджує Ольга Романівна. — Щоб підготуватися до уроку, потрібно надзвичайно багато часу. Адже усі дидактичні матеріали ми робимо самостійно. Навіть за оформленням класу стоїть колосальна робота. Але головне — це дає результат, і діти відвідують школу не з примусу, а з бажанням та прагненням постійно дізнаватися щось нове.

Зоряна МУРАШКА. На фото авторки: Ольга Романівна ГАДИНЯК показує, як навчає дітей на геометричних тренажерах; учні 1-А класу готуються до уроку з вчителькою Світланою Ярославівною ГАРБЕРОЮ; Оксана Павлівна КУРМИЛО під час заняття з учнями 3-Б класу.