Рік тому помер мій чоловік. На дату його смерті ми проживали у приватизованій квартирі, співвласниками якої були я, чоловік, наші діти, зять та онуки. Заповіту чоловік не залишив. Заяв про прийняття спадщини ніхто з нас не подавав. Тепер ми вирішили успадкувати чоловікову частку. Домовилися, що вона дістанеться комусь із дітей померлого. З цього приводу просили поради в юристів. Вони порекомендували нам звернутися до суду з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини. Начебто це обійдеться нам у декілька тисяч гривень.
Як у таких випадках оформляється спадщина і скільки треба за це платити?
ОЛЕНА. м. Тернопіль.
Спадкуванням є перехід прав та обов’язків, тобто спадщини, від померлого, який вважається спадкодавцем, до спадкоємців. У разі відсутності заповіту це право отримують спадкоємці за законом у порядку черговості, установленого статтями 1261— 1265 Цивільного кодексу (далі — ЦК). Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, коли спадкоємцями укладено договір про зміну черговості права на спадкування. Право на спадкування за законом мають: у першу чергу — діти спадкодавця, той з подружжя, хто його пережив, та батьки. Онуки вважаються спадкоємцями другої черги.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він упродовж шести місяців не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу або органу місцевого самоврядування (в сільському населеному пункті) заяву про прийняття спадщини. Вказана заява подається упродовж шести місяців від дня смерті спадкодавця чи оголошення його померлим. Спадкоємець, який з поважної причини пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини, може за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, подати уповноваженому органу заяву про прийняття спадщини. Якщо такої згоди не буде, то треба звертатися до суду з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (статті 1268— 1270 ЦК). Отже, якщо ваші діти на дату смерті спадкодавця постійно проживали разом з ним, то їм не треба звертатися до суду з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини.
Спадкоємець за законом може відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги. Але вказана відмова повинна відбутися упродовж шести місяців з часу відкриття спадщини (статті 1273, 1274 ЦК).
Спадкоємець, який прийняв спадщину з нерухомим майном, тобто частину квартири, зобов’язаний після закінчення шести місяців з часу смерті спадкодавця звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (стаття 1297 ЦК). Нагадаю, що з 1 січня 2016 року вже не видається свідоцтво про право власності на житло. Нині воно підтверджується відповідним записом в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Такі записи здійснюються в електронному вигляді реєстратором чи нотаріусом.
Для оформлення спадщини на квартиру чи її частину необхідні такі документи: свідоцтво про смерть спадкодавця; паспорт та ідентифікаційний код спадкоємця; документ, що підтверджу є останнє місце проживання спадкодавця та довідка з відомостями про те, хто постійно проживав із спадкодавцем на момент його смерті; документи, що підтверджують родинні зв’язки спадкодавця зі спадкоємцем (свідоцтво про народження тощо); правовстановлюючі документи, що підтверджують право власності спадкодавця на житло і факт реєстрації цього права.
При отриманні спадщини спадкоємцями, що є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, передбачене оподаткування за нульовою ставкою (стаття 174 Податкового кодексу). В такому випадку не вимагається проведення оцінки успадкованого майна.
Назвати наперед конкретну суму, яку доведеться сплатити за оформлення спадщини на частину квартири, навряд чи хтось візьметься. Усе залежатиме від конкретних обставин та кількості наданих нотаріусом послуг, у тому числі технічного характеру. Швидше за все, що тисячі гривень вам для цього не вистачить.
Клієнт має право вимагати в нотаріуса розрахункові документи із зазначенням переліку та вартості наданих ним послуг.
