Відповідно до пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Про це нагадали в головному управлінні ДПС у Тернопільській області.
Пунктом 6.8 розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 9 грудня 2011 року за номером 1588, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за номером 1562/20300 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року за номером 462), визначено: якщо робоче місце нотаріуса знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце його постійного проживання, то він повинен стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням свого робочого місця відповідно до розділу IV Податкового кодексу.
Процедури взяття на облік за неосновним місцем обліку встановлені розділом VIІ згаданого порядку.
Взяття на облік за неосновним місцем обліку приватного нотаріуса може бути здійснене на підставі заяви за формою №5—ОПП, поданої нотаріусом відповідно до п. 6.7 розділу VI порядку, та, якщо в такій заяві платник зазначив про бажання стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням робочого місця.
Взяття на облік за неосновним місцем обліку також може бути здійснене на підставі:
— повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20—ОПП, яке подається до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, в разі зазначення в повідомленні контролюючого органу, в якому платник податків бажає стати на облік за неосновним місцем обліку.
— заяви про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою №17—ОПП, яка може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Якщо платник зазначив контролюючий орган, в якому він бажає стати на облік за неосновним місцем обліку у повідомленні за формою №20—ОПП або заяві за формою №5—ОПП, він звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу заяви за формою №17—ОПП.
Тобто, якщо місце проживання платника податку не змінилося, а змінилася адреса робочого місця, платник подає до ДПІ за основним місцем обліку заяву за формою №5—ОПП з оновленою інформацією про робоче місце або повідомлення за формою № 20—ОПП про зміну даних про об’єкт оподаткування.
Якщо змінилося робоче місце платника податків, яке знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце його постійного проживання або розташування попереднього робочого місця, такий платник податків повинен протягом десяти робочих днів після зміни місцезнаходження подати один із наступних документів:
— заяву за формою №17—ОПП, яка може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку;
— повідомлення за формою №20—ОПП, яке подається до контролюючого органу за основним місцем обліку;
— заяву за формою №5—ОПП, подану приватним нотаріусом до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Фото сектору комунікацій ГУ ДПС у Тернопільській області