Відповідно до першого і другого абзаців пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться в раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених згаданою статтею 50), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Про це нагадали в головному управлінні ДПС у Тернопільській області.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Пунктом 54.1 статті 54 Кодексу визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає, зокрема, в податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Податковим кодексом. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.
Пеня — це сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов’язань у встановлених Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Відповідно ж до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Кодексу нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі при внесенні змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 ПКУ, — після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.
На суми грошового зобов’язання, визначеного згаданим підпунктом 129.1.3 (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення в його сплаті, починаючи з 91-го календарного дня (із 271-го календарного дня в разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4), що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, з розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день ( другий абзац пункту 129.4 статті 129 Кодексу).
Згідно з підпунктом 129.3.1 нарахування пені закінчується в день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань.
Тобто, якщо суб’єкт господарювання, який до початку перевірки контролюючим органом самостійно виявив факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів та надав уточнюючу декларацію (розрахунок) після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування), наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного Податковим кодексом, проте не нарахував та не сплатив суму пені, контролюючим органом самостійно нараховується пеня.
Окрім того, згідно зі статтею 163 прим.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені першою частиною статті 163 прим.2 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Фото сектору комунікацій ГУ ДПС у Тернопільській області