Нещодавно в головному управлінні ДПС у Тернопільській області відбулася традиційна гаряча лінія. Виконувач обов’язків першого заступника начальника Руслан ЦВІГУН спілкувався з усіма охочими на тему впровадження новітніх РРО.
— Придбали дорогу річ. Проте виданий чек викликав підозру. Скажіть, будь ласка, які обов’язкові реквізити має містити фіскальний звітний чек?
— Відповідно до пункту 14 постанови Кабінету міністрів України від 18 лютого 2002 року за номером 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» чеки всіх звітів повинні містити такі загальні реквізити:
— назву і адресу господарської одиниці;
— індивідуальний номер платника, перед яким друкуються великі літери «ПН». Коли суб’єкт підприємницької діяльності не зареєстрований як платник ПДВ, замість індивідуального номера платника повинен бути надрукований ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або ідентифікаційний номер згідно з ДРФО (для фізичних осіб), а замість літер «ПН» — літери «ІД»;
— фіскальний номер реєстратора, перед яким друкуються великі літери «ФН»;
— заводський номер реєстратора;
— логотип виробника.
— Чи розширено з нового року перелік видів діяльності, що передбачають застосування РРО?
— Із першого жовтня 2020 року до першого січня 2021 року РРО або програмні РРО ще не застосовуються фізичними особами — платниками єдиного податку другої-четвертої груп, в яких обсяг доходу протягом календарного року не перевищує один мільйон гривень. Натомість у цей же період підприємці-спрощенці, які продають товари чи надають послуги через мережу Інтернет, реалізують ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, а також здійснюють роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД) вже повинні мати касову техніку.
Окрім того, застосування РРО в аналогічний період обов’язкове для ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо їхня діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України від 6 липня 1995 року за номером 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», туристичних агентств, туристичних операторів, готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД), реалізаторів текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом міністрів України.
— З якого часу реєстратори розрахункових операцій стають обов’язковими для всіх?
— Усі платники єдиного податку другої-четвертої груп повинні застосовувати РРО з першого січня 2021 року. Тобто 2020 рік — період, коли кожен підприємець має можливість протестувати пропоновані новітні РРО, обрати найбільш прийнятний для себе спосіб ведення готівкових розрахунків.
До речі, платники першої групи, яким касова техніка не потрібна, теж мають нагоду скористатися можливістю проводити через смартфон чи планшет готівкові розрахунки, або ж за допомогою пропонованих програмних комплексів вести облік у своєму мікробізнесі. Це зручно, просто і значно дешевше, ніж купувати традиційний касовий апарат чи вести облік вручну в паперовому форматі.
— Як діяти, коли програмний РРО не працює чи втратив зв’язок із сервером?
— Якщо програмний РРО не працює, потрібно за встановленою формою протягом дня повідомити про це податковий орган, виробника програмного реєстратора і/або центр сервісного обслуговування — за наявності. На період виходу з ладу програмного реєстратора проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення неполадок.
У разі ж проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку з сервером контролюючого органу, протягом години після його відновлення необхідно повідомити контролюючий орган засобами телекомунікацій про час і дату початку і закінчення проведення розрахункових операцій в цей період.
У цей же період у розрахунковому документі вказується інформація про проведення розрахункової операції в режимі офлайн. Проводити в ньому розрахункові операції можна не довше 36-ти годин зі створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери з діапазону, сформованого фіскальним сервером. Номери з цього діапазону можна використовувати не більше 168-ми годин протягом календарного місяця.
Без зарезервованих фіскальних номерів із цього діапазону використовувати програмний реєстратор офлайн не можна.
Протягом години після відновлення зв’язку здійснюється передача копій створених у режимі офлайн розрахункових документів. Вони повинні бути передані до моменту передачі електронного фіскального звіту, електронного фіскального звітного чека за день, коли були сформовані ці документи. Причому ці документи мають зберігатися до моменту підтвердження їх доставки.
Суб’єкт господарювання може прийняти рішення про те, що в разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного реєстратора або включення електроенергії, про що повідомляє при реєстрації реєстратора розрахункових операцій.
— Які штрафи загрожують платникам податків за порушення використання РРО?
— Коли під час перевірки встановлено факти:
— проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
— не проведення розрахункових операцій через РРО;
— невідповідність на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора, більш ніж на десять відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на перше січня податкового (звітного) року, а при використанні розрахункової книжки — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
— невидачі (у паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа до платників податків застосовуються санкції, а саме в перехідний період (до першого жовтня 2020 року) в розмірі:
— десять відсотків вартості товару, проданого з порушеннями — за порушення, вчинене вперше;
— п’ятдесят відсотків вартості товару, проданого з порушеннями — за кожне наступне порушення.
Після першого жовтня 2020 року розмір штрафів збільшується та становитиме:
— 100 відсотків вартості товару, проданого з порушеннями — за перше порушення;
— 150 відсотків вартості товару, проданого з порушеннями — за кожне наступне порушення.
Фото сектору комунікацій ГУ ДПС у Тернопільській області