КРИЗА НЕСЕТЬСЯ — ГРИВНЯ ТРЯСЕТЬСЯ

КРИЗА НЕСЕТЬСЯ — ГРИВНЯ ТРЯСЕТЬСЯ

ГРИВНЯ ПАДАЄ. ЦЕЙ ФАКТ БІЛЬШІСТЬ УКРАЇНЦІВ СПРИЙМАЄ З ОСТРАХОМ: ЯКИМИ ЗАВТРА БУДУТЬ ЦІНИ НА ПРОДУКТИ Й ТОВАРИ? У БАГАТЬОХ МІСТАХ НЕРВИ ЛЮДЕЙ НЕ ВИТРИМАЛИ, Й ВОНИ ЩЕ НА ПОЧАТКУ МИНУЛОГО ТИЖНЯ ПОБІГЛИ В МАГАЗИНИ НА КАПІТАЛЬНІ ЗАКУПИ — ГІДНО ПІДГОТУВАТИСЯ ДО ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ, НАШЕСТЯ КОРОНАВІРУСУ, ПІДВИЩЕННЯ ЦІН.

У великих торговельних центрах Тернополя такого ажіотажу не спостерігала. Можливо, не тому, що в нас нерви міцніші, а, напевно, тому, що не було каталізатора (повідомлення про підвищення ціни на хліб чи «обс» про те, що в країні закінчилася гречка або цукор), який би підштовхнув народ на радикальні дії.

 9 березня аналітики назвали «чорним понеділком». Саме тоді гривня спотикнулася й поповзла вниз. Українці відпочивали після офіційного свята 8 Березня, Нацбанк не працював. А тим часом обмінні пункти, скориставшись попитом на валюту, почали продавати її дорожче. Наступного дня ситуація для гривні не покращилася — вона «просіла» майже на тридцять копійок, незважаючи на те, що НБУ викинув на ринок мільйони доларів, аби згладити ситуацію. У середу падіння гривні продовжилося, а Національний банк знизив її офіційний курс на 39 копійок — до 25,31 за долар США. Щодень гривня слабшала. Якщо у вівторок, 10 березня, в обмінних пунктах долар можна було купити за 25,45 грн, то вже в п’ятницю — не менше як за 26 грн.

 Таке падіння вітчизняної валюти було прогнозоване багатьма експертами, зважаючи не тільки на прогнози щодо світової економічної кризи, а й внутрішньо українські проблеми. Додалися й не прогнозовані, як різке падіння вартості нафти в світі.

Про зміни, що вплинули на курс гривні — експерти й аналітики.

 Ілля Несходовський, кандидат економічних наук, директор Інституту соціально-економічних трансформацій:

«Відбулася різка зміна уряду, на фоні того, що цього року в Україні пік розрахунку за зовнішніми боргами, а програми співпраці з МВФ немає. Інвестори на цьому фоні втратили інтерес до українських облігацій внутрішнього займу і тепер шукають тихі гавані для своїх грошей».

 Дмитро Боярчук, виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна:

 «Усе, такого інструменту, як ОВДП, у нас немає. Цей канал закритий». Дмитро Боярчук про те, що впродовж останніх років українські уряди використовували гроші від продажу облігацій внутрішньої державно ї позики (ОВДП) для того, щоб перекрити діри в бюджеті й стабілізувати курс гривні. Через зміну настроїв у інвесторів облігації впали в ціні, їх перепродують і більше не купують. На його думку, настрої серед інвесторів погіршились через те, що Україна й МВФ не домовилися про співпрацю.

Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратег ії:

«Аби віддати борги, гроші треба десь позичати — або в МВФ, або на приватних ринках. Приватні запозичення дуже дорогі, тому нічого не залишається, як відновлювати співпрацю з МВФ. Для цього варто ухвалити закон про збанкрутілі банки, як вимагає МВФ, аби в Коломойського не було можливості повернути «Приватбанк». Борги — це 17 мільярдів доларів за зовнішнім боргом, які Україна має виплатити у 2020 році. Експерти вважають, що в МВФ остерігаються того, що в Україні знову на рішення уряду впливатимуть олігархи, а тому не поспішають укладати угоду.

Прес-служба НБУ:

 «Ситуація на грошово-кредитному ринку залишається стабільною, і банківська система має достатньо високий рівень ліквідності. Гривнева ліквідність наразі становить близько 230 мільярдів гривень, валютна ліквідність — понад 8 мільярдів доларів США. Таким чином, банки мають достатньо ресурсів для безперебійно ї діяльності навіть в умовах погіршення настроїв населення та бізнесу під впливом негативних новин зі світових ринків. Водночас Національний банк готовий підтримати банківський ринок ліквідністю за потреби». У Нацбанку пов’язують нинішнє знецінення гривні із загальносвітовою ситуацією через поширення коронавірусу. «НБУ має достатньо резервів для згладжування коливань курсу гривні — на сьогодні міжнародні резерви України становлять 26,8 мільярда доларів США, що є найвищим рівнем з листопада 2012 року», — стверджують у Нацбанку.

 Сергій Таран, український політолог:

 «А давайте зафіксуємо очевидний, але важливий факт. Падіння економіки в Україні почалося ДО коронавірусу і ДО світової економічної кризи. Воно стало очевидним через падіння промислового виробництва, «дірку» в бюджеті, проблеми з МВФ, переляк інвесторів через зміну уряду… і т. і. і т. д… Наголошую на цьому, бо вже бачу, як «слуги» наввипередки розказують, що найвеличніший лідер сучасності «точно зміг би», якби не криза і не вірус…

Не дамо їм спихнути власну некомпетентність на кризу, віруси, теплі зими, світові «змови» і дідька лисого!»

Валентина БАЦА.