Коли РРО можна не застосовувати до першого січня наступного року

Коли РРО можна не застосовувати до першого січня наступного року

Законом України від 20 вересня 2019 року за номером 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» із врахуванням змін, внесених Законом України від 17 березня 2020 року за номером 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набирає чинності першого серпня 2020 року, вносяться зміни до Податкового кодексу України (ПКУ), згідно з якими, зокрема, викладено в новій редакції пункт 296.10 статті 296 ПКУ та доповнено пункт 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПКУ. Про це нагадали в головному управлінні ДПС у Тернопільській області.

Разом із тим Законом України від 20 вересня 2019 року за номером 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року за номером 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» набирає чинності першого серпня 2020 року, вносяться зміни, зокрема, до Закону України від 6 липня 1995 року за номером 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідно до яких, зокрема, викладено в новій редакції його статті 3 і 9 Закону.

Згідно з преамбулою Закону за номером 265 (у редакції Закону за номером 128) перший із них визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, окрім ПКУ, не допускається.

Згідно ж із статтею 3 Закону за номером 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контрольного органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом за номером 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Пунктом 6 статті 9 Закону за номером 265 визначено, що РРО та/або програмні РРО, РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами — підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до ПКУ.

Відповідно до пункту 296.10 статті 296 ПКУ (у редакції Закону за номером 129) РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Водночас пунктом 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПКУ (у редакції Закону за номером 129) передбачено, що до першого січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої-четвертої груп (фізичними особами — підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, окрім тих, які здійснюють:

— реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

— реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Фото сектору комунікацій ГУ ДПС у Тернопільській області