І в Тернополі інтрига, і в Запоріжжі, де грає «Зоря»

І в Тернополі інтрига, і в Запоріжжі, де грає «Зоря»

На відміну від переважної більшості звітів про матчі чемпіонату України з футболу серед команд прем’єр-ліги, огляд поєдинків 29-го туру розпочну з нічим, так би мовити, не примітної зустрічі представників другої шістки. Причина більш ніж поважна — хоча і ненадовго, але елітний дивізіон вітчизняного футболу повернувся до Тернополя.

Уся справа в тому, що футбольний клуб «Львів» через напружену ситуацію з поширенням коронавірусної інфекції в рідному місті до завершення турніру обрав своєю резервною ареною стадіон Файного міста. Тож приблизно дві сотні глядачів, яким, згідно з медичним протоколом проведення турніру в нинішніх умовах, дозволили за поіменним списком зайняти місця на трибунах, уперше в цьому році на власні очі побачили улюблене для себе дійство у виконанні команд майстрів.

Сюрпризи для них розпочалися ще до стартового свистка арбітра Юрія Іванова. Якщо на передматчевій розминці в складі господарів були загалом відомі за телевізійними трансляціями обличчя, то білі футболки полтавської «Ворскли» зодягнули суціль молоді гравці, середній вік яких вісімнадцять із половиною років. Із тих, хто під орудою тренера молодіжного складу Віталія Косовського вийшов на поле (після нетривалого перебування біля керма головної команди колишній гравець київського «Динамо» і збірної України повернувся до роботи з юнаками), з першого погляду можна було впізнати хіба героя нещодавнього кубкового поєдинку з «Маріуполем», голкіпера Павла Ісенка. Та ще, під час уважного ознайомлення зі складом, нападника Данила Кравчука, якому вже довіряли на кілька хвилин підмінити когось із гравців основи.

Але така, на перший погляд, нерівність сил, викликана рішенням тренерського штабу і керівництва футбольного клубу дати перепочинок тим, хто вже завтра в Харкові сперечатиметься з тими ж динамівцями за Кубок України, якщо і когось увела в оману, то хіба тільки до сьомої хвилини зустрічі. Полтавській юні, як з’ясувалося, «класти пальця до рота» — собі дорожче. Господарі явно проґавили швидку контратаку після передачі на пів поля, і шестеро юних «бігунків» без проблем закрутили голову не тільки тим, хто захисні редути не залишив, а й досвідченому воротареві містян Богданові Сарнавському. Та й навряд чи міг він щось удіяти. Адже після удару Артема Челядіна метрів із 22—23-х м’яч залетів точнісінько в лівий від голкіпера нижній кут воріт.

Утім, як полюбляє казати Мирон Маркевич, то таке. З ким, так би мовити, не буває. Однак куди гірше, що містяни після цього змогли напрацювати на момент, який заслужив на включення до огляду матчу, тільки на… 28-й хвилині. Хтось із львів’ян теж наважився на удар із середньої відстані. Шкіряна куля, щоправда, полетіла точнісінько по центру воріт, тож голкіпер, який кількома днями раніше на «відмінно» склав своєрідне футбольне зовнішнє незалежне оцінювання, без проблем узяв її намертво. А незадовго до перерви ще й вийшов переможцем у повітряній дуелі з форвардом львів’ян, після якої гості провели ще одну стрімку і перспективну контратаку, зіпсовану, на превеликий жаль для них, неточною передачею флангового півзахисника.

Одне слово, те, що не вдалося господарям у першому таймі, невдовзі після відпочинку за них зробили недосвідчені гравці конкурента. Нікому не потрібні на 55-й хвилині маневри у своїх володіннях і бажання одного із захисників у власному (!) штрафному майданчику обіграти суперника завершилися тим, що бразилець Яковеллі елегантно перекинув м’яча «за комірець» Павлові Ісенку. Виймай, юначе, із сітки воріт перший пропущений із гри м’яч у прем’єр-лізі. А за двадцять хвилин не забарився і другий. Із тієї ж, до речі, опери. Після розіграшу господарями вільного удару вони дали оборонцям «Ворскли» повчальний урок: успіху домагається той, хто першим устигає до м’яча. Досвідчений капітан «Львова» Сергій Борзенко опинився в потрібному місці в потрібний час.

Утім, першої перемоги своїх підопічних новий головний тренер «Львова» Георгій Цецадзе так і не дочекався. В той час як інший досвідчений футболіст Микита Татарков із вигідної позиції поцілив у поперечину воріт, його юні опоненти за час, що залишився до фінального свистка, ще тричі створили ледь не стовідсоткові моменти біля воріт Богдана Сарнавського. Із третьої спроби, на 89-й хвилині, таки звели гру до цілком заслуженої для них нічиєї — 2:2. Та ще й у компенсований до другого тайму час учотирьох (!) вийшли на побачення з голкіпером. Куди важче було не забити, але нападникові Данилові Бугаєнку це вдалося — не став віддавати пас партнерам, а пробив повз ворота.

Заради справедливості не можу не зазначити, що відразу після того як гості зрівняли рахунок, результативну помилку допустив й арбітр. Не розгледів гру рукою в своєму штрафному майданчику захисника «Ворскли» Євгена Павлюка. Та все ж — нічийний підсумок загалом, здається, справедливий у цьому матчі.

На відміну від нічиєї з аналогічним рахунком 2:2 у зустрічі луганської «Зорі» та «Олександрії». Керівництво «Зорі» навіть виступило після цього з офіційною заявою, в якій стверджується, що проти їхньої команди ведуться закулісні ігри. Як і в багатьох попередніх поєдинках, підопічних Віктора Скрипника знову покарали, на їхню думку, висмоктаним із пальця одинадцятиметровим, призначеним Катериною Монзуль із відеопомічником Віталієм Романовим після тривалого перегляду VAR. Угледіли порушення, яке і близько не мало стосунку до завершення ігрового моменту.

Утім, італійський керівник вітчизняного суддівського корпусу Лучано Лучі знову став на бік своїх підопічних. Йому, крім Монзуль, Романова та ще Арановського, здається, більше ні на кого покластися. От і завтрашній фінал Кубка України знову доручили провести Монзуль.

У решті ж поєдинків 29-го туру ніби все закономірно. Донецький «Шахтар» учетверте підряд здолав у чемпіонаті київське «Динамо». Цього разу в «гостях» — 3:2. Донецький «Олімпік» поступився «Дніпру-1» (0:2), а «Карпати» знову не поїхали до Маріуполя. Хіба не такої зливи м’ячів очікували в Чернігові, де «Десна» впевнено здолала «Колос» — 5:1?

У футбол на Тернопільському міському стадіоні, схоже, гратимуть і наступної суботи, 11 липня. Орендарі зі «Львова» загалом мали на виїзді помірятися силами з «Дніпром-1». Але оскільки перший матч фінального турніру команди провели в Дніпрі, повторна має відбутися на полі «Львова».

А все найцікавіше в 30-му турі, без сумніву, в чільній шістці. Так само в суботу «Колос» прийматиме «Зорю». А в неділю, 12 липня, «Десна» поміряється силами із «Шахтарем», «Олександрія» — із «Динамо».

Фото з вільних джерел