Відповідно до пункту 31.1 статті 31 Податкового кодексу України (ПКУ) строком сплати податку чи збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника зі сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого він чи збір повинні бути сплачені в порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не були сплачені у визначений строк, вважаються своєчасно не сплаченим.

Першим же абзацом пункту 57.1 статті 57 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

А згідно з пунктом 49.20 статті 49 ПКУ якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Окрім того, тринадцятим абзацом згаданого пункту 57.1 установлено, що коли граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем його сплати вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Тобто граничний строк сплати податків і зборів, якщо його останній день припадає на вихідний або святковий день, переноситься на операційний (банківський) день, що настає за ними.

Фото сектору комунікацій ГУ ДПС у Тернопільській області