Падати духом колосівці не збираються

Падати духом колосівці не збираються

Ще наприкінці квітня цього року мала відбутися одинадцята звітно-виборна конференція Тернопільської територіальної організації всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос». Та в зв’язку із запровадженням у нашій державі карантину через загрозу поширення коронавірусу її довелося перенести більш ніж на три місяці.

За таких умов не можна не згадати, що головною метою діяльності громадської спортивної організації сільських фізкультурників, яка менш ніж за тиждень, 19 серпня, відзначатиме славний сімдесятилітній ювілей свого заснування, є організація та проведення фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи в сільській місцевості.

Чи вдалося і за п’ять років останнього звітно-виборного періоду успішно виконувати поставлені завдання? Аби якомога об’єктивніше оцінити ситуацію, голові територіальної організації Георгієві Гунтіку в своїй доповіді довелося давати оцінку окремо за роками. І для делегатів конференції, які добре ознайомлені зі станом справ, це геть не стало несподіванкою. Скажімо, в 2015-му на Тернопільщині ще зберігалися добрі традиції проведення сільських спортивних ігор, які і на районному, і на обласному рівнях організовували спільно з галузевими структурними підрозділами місцевої влади, а організаційні комітети з проведення очолювали голови обласної і районних державних адміністрацій.

Тож і не дивно, що п’ять років тому успіх ювілейним XXV сільським спортивним іграм Тернопільщини, присвяченим 65-літтю ВФСТ «Колос», був практично гарантований. На стартовому етапі в колективах фізкультури участь у змаганнях узяла майже 21 тисяча прихильників здорового способу життя. Понад п’ять із половиною тисяч фізкультурників сперечалися за нагороди районних сільських спортивних ігор. А на фінальні старти до Скалата Підволочиського району 27—28 червня 2015 року приїхали 1270 учасників.

Ніхто тоді не сумнівався, що в напруженій суперечці перемогу вибороли справді найсильніші. У командному підсумку першість тоді дісталася збірній Гусятинського району. А компанію на п’єдесталі пошани їм склали сільські фізкультурники Теребовлянського і Тернопільського районів.

Й одними сільськими спортивними іграми старти тоді не обмежувалися. У фестивалі студентського спорту переміг Заліщицький агроколедж, у спартакіаді «Найкраще спортивне село Тернопільщини» — Вікторівська сільська рада Козівського району.

Сільські фізкультурники Тернопільщини були тоді й серед фаворитів всеукраїнських стартів. Скажімо, саме збірна нашого краю стала переможцем командного заліку змагань керівників організацій ВФСТ «Колос» у Ворохті Івано-Франківської області.

І, звісно, не можна не згадати, що в сільському товаристві тоді діяло сім дитячо-юнацьких спортивних шкіл, відділення яких працювали в 45-ти селах, двох селищах міського типу і восьми районних центрах та містах обласного підпорядкування. Спільними зусиллями більш ніж шести десятків тренерів тоді вдалося підготувати чотирьох майстрів спорту, п’ятьох кандидатів у майстри, 22-х першорозрядників…

Аналогічна загалом картина спостерігалася і в 2016 році. Не менш яскраво основна частина XXVI сільських спортивних ігор Тернопільщини відбулася в Синькові Заліщицького району. Її учасниками стали ще більше сільських фізкультурників — понад півтори тисячі. Чого, здавалося, ще треба? Та вже з початку цього року сільське товариство Тернопільщини зіштовхнулося з… глухою стіною реформаторства галузі в нашій державі. Фінансування обласного ФСТ «Колос» і навчально-тренувальної бази товариства з біатлону скоротили майже вдвічі, що дозволило забезпечити функціонування цих двох організацій тільки до червня. А поряд із тим припинили і фінансування обласних ДЮСШ із біатлону, санного спорту і ФСТ «Колос». Це на додачу до ще раніше аналогічно ображених сільської ДЮСШ Тернопільського району, Скалатської, Хоростківської і Доброводівської дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Усі ці навчальні спортивні заклади товариства пізніше змушені були закритися.

А в проєктах бюджетних запитів на 2017 рік обласному товариству «Колос», яке забезпечувало функціонування навчально-спортивної бази з біатлону та єдиної в державі санної траси в Кременці, запланували лише… 50 тисяч гривень на проведення змагань.

То що, реформаторство, як цілком резонно може поставити запитання той, хто володіє ситуацією, насправді означало знищення сільського спорту на Тернопільщині? Висновок напрошується сам собою. Навіть наперекір запевненням владоможців місцевого штибу в докладанні максимуму зусиль для розвитку фізичної культури і спорту в краї. Мовляв, відкрили обласні комунальні дитячо-юнацькі спортивні школи, всіх тренерів і працівників галузі забезпечили роботою.

Воно, можливо, і так. Коли не згадувати, що нові спортивні заклади утворили, так би мовити, на папері, вони і досі не мають власних навчально-тренувальних баз. Про сільські ж спортивні ігри вже й не згадую. Проводять їх хіба в окремих районах чи ОТГ, де керівники на ділі піклуються про здоровий спосіб життя своїх земляків.

Утім, як уже згадав у заголовку, падати духом колосівці не збираються. Для початку, хоч і нелегко було, погасили як борги із зарплати своїм працівникам, так і за електроенергію та газ, інші комунальні послуги. Далі ж, зважаючи на нинішні обмежені можливості, намагаються проводити і традиційні для сільських фізкультурників змагання. Скажімо, в 2017-му у всеукраїнській колосіаді керівників громад у Скадовську Херсонської області виступила збірна Шумської ОТГ. Юні спортсмени взяли участь у змаганнях «Хто ти, майбутній олімпійцю?» із важкої і легкої атлетики, настільного тенісу і волейболу. А в спартакіаді «Найкраще спортивне село України» взяв участь переможець обласних стартів — колектив фізкультури з Іванкова Борщівського району. Успішно виступили і ветерани-футболісти з Козової, які в Береговому на Закарпатті вибороли третє місце у всеукраїнському турнірі з футзалу.

Стосовно ж обласних змагань, то в 2018 році спартакіада «Найкраще спортивне село Тернопільщини» відбулася в оздоровчому комплексі «Лісовий» у Скоморохах Бучацького району, в 2019-му — в Скалаті. Наші земляки також взяли участь у згаданих традиційних всеукраїнських змаганнях. Торік, до речі, у Великих Гаях Тернопільського району проведено й обласні змагання «Найкраща сільська спортивна громада Тернопільщини». Не дали сільські фізкультурники краю пропасти і навчально-спортивній базі з біатлону, яку передали в державну власність.  

Одне слово, незважаючи на труднощі існування на громадських засадах, Тернопільська територіальна організація ВФСТ «Колос» переконана, що тільки плідна співпраця із зацікавленими партнерами принесе позитивні результати в справі оздоровлення працівників села та їхніх родин фізичною культурою. І ділові партнери вже знаходяться. Мова про місцевий осередок НОК України в Тернопільській області, окремі об’єднані територіальні громади, окремі галузеві відділи райдержадміністрацій.

Сказане загалом підтвердила і більшість із тих делегатів, які зголосилися взяти участь в обговоренні доповідей керівника та голови ревізійної комісії. Роботу Тернопільської територіальної організації ВФСТ «Колос» за звітний період визнано задовільною. Її головою знову одноголосно обраний Георгій Гунтік.

На фото: делегати після завершення роботи; під час конференції.

Фото автора