20 лютого Україна вшановує подвиг учасників Революції гідності. Це день увічнення пам’яті Героїв Небесної сотні, серед них — семеро наших земляків: Назарій Войтович, Олександр Капінос, Устим Голоднюк, Ігор Костенко, Тарас Слободян, Василь Мойсей і Василь Аксенин. Усім посмертно присвоєно звання Героя України. Про що мріяли Герої, якими були останні дні їхнього життя і як батьки, рідні продовжують втілення їхніх головних життєвих прагнень — про це у наших матеріалах.
Назарій Войтович загинув на Майдані 20 лютого 2014-го. Йому було лише 17 років. Навчався на третьому курсі відділення дизайну Тернопільського кооперативного торговельно-економічного коледжу, був єдиною дитиною в сім’ї. Назар поїхав на Майдан до Києва вночі 19 лютого, а вже наступного дня під час протистоянь хлопця вбили з вогнепальної зброї.
Двоюрідний брат Назара Павло Кушлак згадує: «Ми разом планували їхати до Києва. Назар передавав одяг на Майдан, і в нього була можливість поїхати на революцію. До мене додзвонитися не зміг, бо на рахунку не мав грошей, і в мене не було, щоб передзвонити. Через два дні я дізнався, що він поїхав і загинув. У Тернополі Назар лише кілька разів був на Майдані. Казав, що справжній Майдан у Києві і там потрібно відстоювати свої права. Дуже любив історію, хотів, щоб Україна була справді незалежною від Росії та зовнішніх впливів».
Батько Героя Юрій Войтович про мрії і прагнення сина розповідає нам, показуючи його творчий доробок, переданий Музею національно-визвольної боротьби Тернопільщини: тут є копії віршів Назара, які він написав у 3—4-му класах. Писав у школі під час перерв, у чернетках. Після загибелі сина ми з дружиною знайшли ті зошити і почали збирати вірш за віршем. Для виставки також привіз кілька малюночків. Назар дуже любив малювати козаків, природу… Багато його робіт залишилося в кооперативному коледжі, де він здобував освіту, і вдома.
Унікальним для України проєктом вшанування пам’яті наймолодшого Героя Небесної сотні стала Мистецька резиденція імені Назара Войтовича, яка працює вже чотири роки у с. Травневому Збаразького району. Після закінчення коледжу Назар планував вступити у Львівську академію мистецтв. Як продовження творчих мрій хлопця в його рідному селі і створили мистецьку резиденцію, яка дає молодим художникам нові можливості для розвитку. Тут проводять майстер-класи, діє гончарний гурток, встановлено муфельну піч, верстат для друку графіки. Організовують культурний обмін між молодими художниками з України та із-за кордону. Вже побували митці з Німеччини, Словенії. Щороку резиденцію відкривають 2 червня, до дня народження Назара. Цьогоріч через карантинні обмеження мистецький заклад працює в онлайні. Художники мають можливість організувати виставки на сайті nvair.art.
Не забувають про Назара і в його рідній школі, де щороку для вшанування пам’яті Героїв Небесної сотні організовують конкурси з малювання, ліплення з пластиліну. Як розповів директор Травневської гімназії імені Назара Войтовича Василь Оверко, беруть участь у них і школярі з навколишніх сіл. Учнів, які посідають перші місця, нагороджують призами.