Тарас Слободян від початку Революції гідності ходив на акції на майдан Незалежності. Батьки в грудні контактували з ним, але потім він перестав виходити на зв’язок. Згодом тіло Тараса знайшли на Сумщині, в лісі, зі слідами катувань, зокрема без кисті руки.
«Тарас був дуже добрий, спокійний, лагідний, справедливий. У школі був дуже старанний, закінчив її із золотою медаллю. Брав участь у змаганнях із бігу, футболу, в старших класах грав у музичних виставах, вертепах. Інститут закінчив з червоним дипломом, згодом — аспірантуру, готувався до захисту дисертації. Дуже багато читав, особливо любив історичну, військову літературу. Тарас був справжнім борцем за справедливість, мав свою думку про все і готовий був її відстояти», — розповідає мати Героя Марія Слободян.
«Після першого побиття на Майдані стало зрозуміло, що ця боротьба не буде легкою, але хто міг подумати, що в дітей будуть стріляти, людей будуть вбивати і нищити? Майдан стояв до останнього, адже була віра в перемогу. Мого батька колись вивезли до Сибіру, ми добре пам’ятаємо, що таке тоталітарна система. Я не хочу, щоб наші діти, внуки зазнали тих же переслідувань і тієї ж долі. Хочу, щоб ми жили у вільній країні. Так хотіли і Герої Небесної сотні. Вони стояли за Україну, за волю, за незалежність, за гідність. Україна має бути європейською процвітаючою державою. І не дивно, що мій син та інші діти проявили готовність відстояти наше майбутнє. У нас, у Західній Україні, всі борці за волю і справедливість, це передається з покоління в покоління. І ми цим гордимося», — наголошує Марія Слободян.
Сьогодні, щоб зберегти пам’ять про сина та всіх Героїв Небесної сотні, пані Марія збирає літературу про Революцію гідності і створює вдома маленьку бібліотеку про Майдан. У 2016 році вона долучилася до формування музею Революції гідності в Тернопільській ЗОШ №18, подарувавши освітньому закладу цінні видання. «Не можна забувати події Майдану і події, які відбуваються на сході. Я з батьками воїнів також спілкуюся, зустрічаємося, бачимося, нас об’єднує спільне горе, любов до наших дітей і до нашої країни», — каже мати Героя.
Тамта ҐУҐУШВІЛІ.