Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (ПКУ) з метою оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Про це нагадали в головному управлінні ДПС у Тернопільській області.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені першим абзацом пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Пунктом 44.3 статті 44 ПКУ визначено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 статті 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контрольні органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів — для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39 прим.2 ПКУ) із дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання — з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності та документів, пов’язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контрольні органи, — не менш як 1095 днів із дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів — не менш як 1095 днів із дня завершення терміну їх дії).

За умови ліквідації платника податків документи, визначені пунктом 44.1 статті 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів — для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39 прим.2 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Згідно з першим абзацом пункту 44.5 статті 44 ПКУ при втраті, пошкодженні або достроковому знищенні документів, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк із дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджувальних настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контрольний орган за місцем обліку в порядку, встановленому ПКУ для подання податкової звітності, та контрольний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.

Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90-та календарних днів із дня, що настає за днем надходження повідомлення до контрольного органу (другий абзац пункту 44.5 статті 44 ПКУ).

При наданні платником податків у порядку та строки, визначені першим абзацом пункту 44.5 статті 44 ПКУ, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених пунктом 44.5 статті 44 ПКУ строків, але на строк не більше ніж 120 днів.

При не відновленні документів, зазначених у пунктах 44.1 і 44.3 статті 44 ПКУ, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення в порядку, передбаченому пунктом 44.5 статті 44 ПКУ, вважається, що такі документи були відсутні в такого платника податків на час складення звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контрольні органи.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПКУ якщо до закінчення перевірки або в терміни, визначені пунктом 86.7 статті 86 ПКУ, платник податків не надає посадовим особам контрольного органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, вважається, що документи були відсутні на час складення звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контрольним органом за результатами перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 ПКУ документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, не надані під час перевірки документи повинні бути враховані контрольним органом під час розгляду питання про прийняття рішення.

Пунктом 86.7 статті 86 ПКУ визначено, що при незгоді платника податків або його представників із висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПКУ), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ, до контрольного органу, який проводив перевірку, протягом 1десяти  робочих днів із дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Причому такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід’ємною частиною матеріалів перевірки.

Фото пресслужби ГУ ДПС у Тернопільській області