Сучасний університет. Який він? Із новітніми технологіями, розвиненою матеріальною базою, новими методиками й підходами до викладання… Мабуть, так на це запитання відповість більшість. І неодмінно матиме рацію. Але передусім сучасний університет — це люди, котрі його творять, щоденно вдосконалюючи, популяризуючи, розвиваючи. І центром цих процесів є студент, який активно долучається до університетського життя. Бо саме здоровий симбіоз адміністрації вишу, викладачів та студентів є запорукою успіху закладу вищої освіти.
Такого принципу дотримуються й у Тернопільському національному педагогічному університеті імені В. Гнатюка, який визнаний кращим в Україні у групі педагогічних і гуманітарних вишів. Які принципи сповідує ТНПУ, як студенти впливають на рішення адміністрації та які нові спеціальності відкрили у виші — про це розповів ректор, доктор філософських наук Богдан Богданович Буяк.
— Аби відповідати сучасним вимогам суспільства, потрібно бути відкритим до нового та не боятися змін. Наскільки крокує у ногу з часом ТНПУ?
— Це наша одна з ключових позицій. Ми відкриті до змін як на рівні стратегічних проєктів, удосконалення кадрового потенціалу, так і на рівні студентського середовища. Адміністрація нашого університету мотивує студентів до розвитку та змін. Для прикладу, заохочуємо брати участь в анонімних опитуваннях, щоб показати адміністрації та викладацькому складові, що і як потрібно змінити у процесі навчання. Ми вдячні нашим студентам за активну позицію, за цікаві креативні проєкти, які вони пропонують для втілення в нашому виші. А їх, повірте, немало. Своєю чергою, ми намагаємося підтримувати всі цікаві ідеї членів нашої академічної родини.
— Наскільки важлива така співпраця між викладачами та студентами?
— Такий здоровий симбіоз — це запорука майбутнього вищої освіти. Коли ми розуміємо, чого хоче студент, то можемо спрогнозувати, що буде затребуваним у майбутньому. Так, спільно зі студентами і колективом ми «народили» ті потенційні освітні програми, які будемо реалізовувати в університеті вже найближчим часом. Ми готуватимемо фахівців майбутнього. Бо класика помалу відходить у минуле, зокрема і традиційні вчительські професії.
— Нині люди все частіше обирають не якусь одну спеціальність, а синтез двох чи більше, працюють мультидисциплінарно. Чи готують до цього в ТНПУ?
— Ми активно працюємо над розробкою багатофункціональних комбінованих освітніх програм, де намагаємося готувати універсалів педагогічної сфери. Скажімо, з нового року відкриваємо освітню програму «Природничі науки», за якою будемо готувати так званого вчителя «шість в одному», а саме вчителя біології, хімії, фізики, математики, географії й економіки.
Розуміємо, що сьогодні на ринку освітніх послуг потрібно готувати фахівців, які зможуть бути універсальними, матимуть лідерські якості, навики комунікації, вмітимуть шукати й аналізувати інформацію і при цьому матимуть педагогічну основу. Ми намагаємося модернізувати кожну спеціальність. Наприклад, цього року на історичному факультеті оновили освітні програми й готуватимемо вчителів історії та правознавчих дисциплін, вчителів історії та англійської мови, істориків та археологів, а також аналітиків суспільних процесів. Для магістрів відкрито програму «Релігієзнавство». І це лише на одному факультеті. Якщо ж узагальнити, то нашим абітурієнтам ми пропонуємо сто п’ятдесят вісім освітніх програм. До слова, сьогодні ми позиціонуємо себе не лише як педагогічний, а й класичний університет. Адже приблизно шістдесят п’ять відсотків спеціальностей, які є в університеті, — це непедагогічні спеціальності.
— Не так давно в переліку спеціальностей з’явилися й такі, як «Digital-аналітика» та «Інженерія ігрових проєктів». Яких фахівців випускають за цими освітніми програмами й де вони зможуть знайти себе в майбутньому?
— Digital-аналітик сьогодні затребуваний у будь-якій компанії чи установі. Без такого фахівця в сучасному світі не може обійтися жоден бізнес. Це спеціаліст, який зможе налагодити роботу сайту компанії чи освітньої установи, аналізуватиме дані й даватиме рекомендації для розвитку, він зможе створювати контент для соціальних мереж тих чи інших компаній тощо. Ця професія сьогодні неабияк затребувана на ринку праці.
Ще одна спеціальність, на яку торік ми набрали перший набір, — це «Інженерія ігрових проєктів». Студенти цієї спеціальності отримують необхідні знання і вміння для виконання функцій розробника комп’ютерних програм та ігор, системного адміністратора, графічного дизайнера, фахівця з інформаційних технологій і Game Studies, менеджера ігрових проєктів, аналітика з комп’ютерних комунікацій, фахівця з розробки й тестування програмного забезпечення та комп’ютерних ігор, достатніх для роботи в ІТ-службах підприємств і організаціях різних галузей. За результатами першого року функціонування цієї освітньої програми скажу, що наші першокурсники дивують нас щодня. Так, за доволі короткий час вони вже розробили три повноцінні комп’ютерні гри. Надихнувшись їхньою діяльністю, ми вирішили реалізувати в університеті проєкт найсучаснішої в Тернополі ігрової студії. Це буде креативне навчальне середовище для студентів цієї спеціальності. Щоб організувати одне робоче місце, ми виділимо близько 120—150 тисяч гривень. До слова, одна із місій, яку ми покладаємо на випускників цієї спеціальності, — це унезалежнення молодого покоління від ігроманії. Для цього наші студенти отримують цілий блок психолого-педагогічних дисциплін.
— Наскільки ТНПУ привабливий стосовно місць державного замовлення та вартості навчання за контрактом?
— Сьогодні ми маємо найбільше державне замовлення серед навчальних закладів Тернопільщини. У групі педагогічних, гуманітарних, мистецьких закладів вищої освіти ми другі за кількістю державного замовлення в Україні. Ось для прикладу, цього року на історичному факультеті в нас заплановано близько шістдесяти держбюджетних місць, у той час як у Львівському національному університеті ім. І. Франка таких місць буде до тридцяти. Оскільки торік ми закрили ліцензований обсяг, то цього року маємо більше держбюджетних місць. Так, суттєво збільшили кількість державного замовлення на початкову освіту і психологію. Щодо вартості навчання за контрактом, то ми прив’язані до так званої індикативної вартості навчання, яку держава запровадила в усіх регіонах України. Це мінімальна вартість навчання, яку встановлюють, враховуючи доходи людей, і вона не може перевищувати три середні зарплати в області. Зважаючи на показники індикативної вартості, ціни зміняться, але не суттєво.
— На ваш погляд, чи конкурентоздатні українські заклади вищої освіти на зовнішньому ринку надання освітніх послуг?
— Абсолютно конкурентоздатні. Це доводить і те, що в нашому університеті навчаються студенти з приблизно двадцяти країн, зокрема з Греції, Словаччини, Китайської Республіки, Індії, Бразилії тощо. Це дає нам підстави вважати себе конкурентоспроможними на ринку освітніх послуг. Окрім того, в наших студентів є можливість навчатися за програмою подвійних дипломів. Це дає змогу одночасно проходити навчання за інтегрованими програмами у двох навчальних закладах різних країн і отримати два дипломи, українського та європейського університетів, що дозволяє випускникам впевнено почуватися на ринку праці. Відрадно, що у ТНПУ найвищий показник працевлаштування серед випускників педагогічних ЗВО України.
— Університет майбутнього — який він?
— З людським обличчям і відкритий до змін. Адміністрація університету завжди має тримати руку на пульсі життя й пильнувати вимоги часу. Треба бути самодостатнім і поважати себе на ринку освітніх послуг. Бути тим навчальним закладом, який пропонує нові освітні програми та модернізує ті, що вже існують. Не менш важливий і розвиток матеріально-технічної бази. Наприклад, у ТНПУ ми проводимо реконструкцію стадіону, створили сучасний НУШівський центр, дитячу кімнату для вчителів-дошкільників, облаштовуємо центр анатомії із сучасною технікою. І це лише початок. Я вдячний академічній родині ТНПУ за прагнення до змін, за мотивацію, якою діляться одне з одним, і за постійний розвиток, який дає щоденні плоди. Тішуся, що разом працюємо вже сьогодні для майбутнього!
Спілкувалася Зоряна МУРАШКА.
Фото з вільних джерел