З нагоди Дня Героїв у Тернополі провели круглий стіл «Три покоління — одна мета». У заході взяли участь ветеран російсько-української війни Ігор Войцехівський, громадсько-політичний діяч, член ОУН та політв’язень Ігор Олещук і один з ініціаторів створення Нацгвардії в 1990-х роках Олександр Варакута. Вони обговорили етапи розбудови незалежної Української держави та роль трьох поколінь у цих історичних процесах.
Ігор Олещук згадав передумови створення Української повстанської армії, яка стала символом боротьби за власну державність. Нагадаємо, Українська революція 1917—1921 рр. дала можливість реалізувати споконвічне прагнення українців отримати державу. Українські землі були у складі двох імперій, відповідно національних державних утворень постало два. Першою проголосили Українську Народну Республіку.
«Пізніше, 1 листопада 1918 року, у Львові утворили Західноукраїнську Народну Республіку. Одразу постало питання об’єднати дві молоді держави — УНР і ЗУНР, бо так легше було би вести боротьбу. 22 січня 1919 року на Софійському майдані відбулося об’єднання в єдину державу», — каже Ігор Олещук.
Історики вважають, що діяльність УПА стала логічним продовженням визвольного руху, започаткованого у період Української революції, підпільно-бойової Української військової організації та ОУН. Боротьбу УПА у 1960-х роках підхопив дисидентський рух, а пізніше — покоління національно-демократичного відродження.
«Українська повстанська армія була дуже патріотичною, глибоко законспірованою організацією, яка визначила завдання: опираючись на власні сили, боротися за незалежну державу. УПА впродовж 12-ти років, із 1942 по 1954-й, боролася проти двох імперій світу», — наголошує Ігор Олещук.
Ще одним важливим кроком на шляху до Незалежності стало створення Національної гвардії України, що в 1991—2000 рр. функціонувала під егідою Верховної Ради. Як зазначає один з ініціаторів утворення цього військового формування Олександр Варакута, на той час зібралися патріотичні військовослужбовці, готові взяти зброю і захищати Україну.
«Україна почала відновлюватися, коли розвалився Радянський Союз. Водночас це був виклик, і з’явилися певні загрози, зокрема так званий ДКНС. Тоді з ініціативи Спілки офіцерів України, народних обранців першого демократичного скликання було спрямовано звернення до всіх українців, які жили на території колишнього СРСР. Ми закликали всіх повернутися в Україну і долучитися до утворення власних збройних сил. Тоді створили центр екстреної допомоги у Тернополі, який організовував військові вишколи. Зібралися ветерани війни Афганістану, патріотичні військовослужбовці, котрі готові були взяти зброю на захист нашої держави. У січні 1992 року на Театральному майдані Тернополя учасники цих вишколів склали присягу на вірність Україні», — розповідає ветеран Національної гвардії, почесний голова Тернопільської обласної організації ГО «Спілка офіцерів України» Олександр Варакута.
Сучасна російсько-українська війна є продовженням столітньої боротьби за українську незалежність. Як захищають воїни суверенітет України на сході, розповів під час круглого столу ветеран російсько-української війни Ігор Войцехівський.
«На початках добровольчий рух формувався практично без зброї. Було важко. Не вистачало амуніції, їжі, навіть води. Армія була практично розбита, розформована і майже без робочої техніки. Боєприпасами забезпечували нерегулярно, і, як правило, не тих калібрів, що треба було. Незважаючи на все, ми зупинили ворога. Бо за нашими плечима досвід старших поколінь, приклад яких надихає. З часів давньої Київської держави до сьогодення ми стояли, стоїмо і будемо стояти на захисті України», — наголосив Ігор Войцехівський.
Тамта ҐУҐУШВІЛІ.