Загострення під час перемир’я

Загострення під час перемир’я

На сході України зберігається загроза загострення ситуації. Із початку дії 27 липня 2020 року оновленого режиму припинення вогню внаслідок обстрілів з боку російських окупаційних сил загинули 34 українські бійці, ще понад 100 воїнів зазнали поранень. Про це 6 травня заявив постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк під час засідання Постійної ради ОБСЄ. Які головні загрози стоять перед Україною і як можуть розвиватися події — далі в матеріалі. 

Михайло Ухман: «Потрібно бути готовими, але не допустити паніки і ескалації»

Днями повернувся зі сходу військовий журналіст, доброволець Михайло Ухман. Він побував у Мар’їнці, Пісках та на інших позиціях на передовій. 

«Коли я приїхав на фронт, хлопці сказали: «Все гаразд, у звичному режимі — вони стріляють, а ми за можливості відповідаємо. Але телефонують постійно наші родини, плачуть, панікують…» Насправді війна на сході й не припинялася. А тепер навколо теми ескалації було створено паніку. Те, що було в інтернеті, в медіа підсилювало нездоровий психологічний тиск на наших хлопців. Держава, журналісти мали провести роз’яснювальну роботу і не допустити паніки», — каже Михайло Ухман. 

Разом із тим, за словами журналіста, ситуацію слід аналізувати. Адже останнім часом справді бачимо активні дії з ворожих позицій, що, звісно, насторожує. «Днями у Мар’їнці відкривали вогонь — по мирному населенню із протитанкових гармат «Рапіра». Там реально обстріляли цивільні будинки. Це або повна некомпетентність ворога, або спроба провокувати нас. Останні події на сході частково пов’язують із тим, що Україна отримала нову зброю  — дуже потужні протиракетні комплекси «Нептун». Після цього з’явилося багато кораблів-розвідників навколо Одеси. Ніхто не знає, чого очікувати далі». 

Розглядають кілька варіантів розвитку подій. А питну воду, в умовах її дефіциту в Криму, вважають головним козирем України і водночас однією з причин загострення ситуації на сході.

«Усі моментами очікують, що загострення може початися з Криму — брак води, невдоволення жителів… Тому Херсонська область може стати місцем, де Росія спробує втілити новий сценарій. Другий варіант — загострення на Донецькому напрямку, щоб Росія виторгувала воду. Але це тільки прогнози, насправді потрібно бути готовими, але не допускати подальшого загострення», — каже Михайло Ухман.

«На сході постійний воєнний «штиль». Окрім цього, сотні класних воїнів, які мають реальний досвід ведення війни, кажуть, що готові в будь-яку хвилину виїхати на фронт, якщо буде повний наступ. Один заступник комбата, який воював із 2014 року, пройшов дуже важкі бої і незабаром стане комбатом, сказав мені: «Класних бійців тільки в мене назбирається до 450 людей». Це цілий батальйон. Тисячі добровольців  миттєво стануть на захист України, якщо буде потрібно. Разом із тим, як на мене, дуже важливо також відпрацювати злагоджену роботу між військовими, журналістами, владою, волонтерами — тобто між усіма, хто бере участь у подоланні російської агресії», — наголошує він.

Ігор Крочак: «Кремль не хоче говорити про конфлікт і заявляє, що не є його учасником»

Упродовж останніх тижнів збройні сили Російської Федерації провели комплексні навчання біля кордонів України. За словами військового історика і журналіста Ігоря Крочака, вони переслідували кілька цілей, одна з них — військова. «Вони хотіли побачити свій рівень розгортання сил та засобів, зосередження їх у заданих районах на кордонах України, відпрацювати бойове залагодження військ. Окрім того, до Криму перекинуто багато сил і засобів — додаткові великі десантні кораблі із складу Північного та Балтійського флотів ЗС РФ і десантні катери. Збройні сили РФ відпрацювали на практичних навчаннях легенду висадки військ на узбережжя противника, в конкретному випадку — України. У дипломатичному аспекті — це тиск на Україну і прояв агресивної дипломатичної позиції (війни). Зрозуміло, що це частково пов’язано з офіційним візитом Державного секретаря Сполучених Штатів Ентоні Блінкена в Україну, в рамках якого серед інших питань обговорили питання безпеки».

За попередньою інформацією, на осінь заплановано російсько-білоруські навчання. А це означає, що біля північних кордонів України на полігони Білорусі буде введено додатковий військовий російський контингент для участі у цих навчаннях. «Деталі, як то кількість військ, їх класифікація та оперативна легенда навчань, стануть відомі вже влітку», — каже Ігор Крочак.

Щодо можливої зустрічі президента Зеленського із Путіним.  Очікування від зустрічі ніякі. Кремль не хоче говорити про конфлікт і заявляє, що не є його учасником. А розмова про щось інше, що буде використано російською пропагандою, не має сенсу. Адже така зустріч не розв’яже нашу проблему. Повернути Крим, вивести російські війська із непідконтрольних Україні районів Донецької та Луганської областей — це головне, що треба вирішити. А основний меседж Росії стосовно України — це федералізація, тобто існування Донбасу у форматі «держава в державі» із закріпленням цього їх статусу у Конституції України. Це суперечить нашим державним інтересам, адже Україна унітарна держава», — наголошує Ігор Крочак.

Юрій Заблоцький: «Санкції — найдієвіший тиск на Росію»

Воїн-доброволець, захисник Донецького аеропорту Юрій Заблоцький каже, що в разі масового наступу з боку ворога тисячі воїнів вийдуть на передню лінію вогню. Адже Україна має показати свою чітку позицію щодо перемоги. Але разом із тим дуже багато у вирішенні цього конфлікту залежить від світової спільноти — Брюсселя, Вашингтона, а також від Китаю й інших держав.

«Про один із шляхів підтримки ми вже чули у медіа — якщо не буде припинено агресію Росії, її можуть відключити від системи міжнародних банківських розрахунків. Це суттєво вдарить по коштах ворога. Санкції, мабуть, найефективніший підхід щодо ослаблення Росії. Вони переважно запроваджуються за підтримки США, в інституціях Організації Об’єднаних Націй. І варто наголосити, що це не менш важливо, ніж підтримка української армії зброєю», — каже Юрій Заблоцький. — Разом із тим, ми маємо розуміти, що Сполучені Штати, Європа можуть лише підтримати, допомогти Україні. А завдання уряду України в тому, щоб створити перспективний план наперед з поясненням для міжнародної спільноти, як наша країна долатиме виклики і агресію Росії на сході».

Тамта ҐУҐУШВІЛІ. 

Фото з interfax і соцмережі.