У головному управлінні ДПС у Тернопільській області нещодавно відбулася традиційна гаряча лінія. Заступник начальника управління — начальник відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Роман ВАЛЕЦЬКИЙ поспілкувався з усіма охочими на тему застосування реєстраторів розрахункових операцій чи програмних РРО.
Перед початком телефонного діалогу пан Роман нагадав усім, що основним нормативно-правовим актом, який встановлює правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій, є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року за номером 265/95-ВР, який є спеціальним законом.
Його дія поширюється на всіх суб’єктів господарювання, їхні господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі. Причому встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, окрім Податкового кодексу України, не допускається.
Пізнавально для багатьох було почути і про те, що РРО чи ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи. А з першого січня цього року до першого січня 2022-го — і платниками єдиного податку другої-четвертої груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на перше січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім декількох обмежень, зокрема, реалізації технічно складних побутових товарів, лікарських засобів, ювелірних, побутових виробів. При перевищенні ж доходу «єдинниками» другої-четвертої груп у 2021 році в сумі 1320000 гривень застосування РРО (ПРРО) є обов’язковим незалежно від виду діяльності.
А ось і перше запитання:
— Плануємо відкрити декілька торгових точок. Чи треба застосовувати РРО на всіх чи лише тих, де це вимагає законодавство?
— Якщо здійснюєте реалізацію продукції, продаж якої зобов’язано проводити через РРО чи ПРРО, лише в одній із господарських одиниць, то необхідно проводити розрахункові операції за однаковим порядком на всіх своїх господарських одиницях. Зокрема, застосовувати РРО чи ПРРО незалежно від асортименту товарів на інших господарських одиницях. Оскільки законодавством передбачені вимоги до платника податків — суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.
— Як правильно провести розрахункову операцію через РРО, коли покупець здійснює авансову оплату через мережу Інтернет із застосуванням платіжної картки, а остаточний розрахунок буде під час отримання товару на поштовому відділенні?
— У такому випадку суб’єкт господарювання — продавець зобов’язаний провести через РРО розрахункову операцію на повну суму покупки із зазначенням форми оплати, суми, що сплачена авансом «передоплата товарів» та суми, яку необхідно доплатити під час отримання відправлення «післяплата».
Роздрукований касовий чек, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів із зазначенням у ньому форми оплати «попередня оплата» та «післяплата» складається в поштовому відправленні. При цьому залишок несплачених коштів, які пошта повинна стягнути за дорученням відправника з адресата, в момент отримання товару покупець вносить для перерахування на банківський рахунок продавця. Відповідний документ, що підтверджує факт оплати остаточної суми товару, в цьому випадку зобов’язане видавати поштове відділення.
— Чи потрібно кредитним спілкам застосовувати РРО (ПРРО) при прийнятті чи видачі вкладів своїм членам?
— Кредитні спілки зобов’язані застосовувати РРО (ПРРО) при проведенні розрахунків за надані фінансові послуги з прийняттям/видачею готівкових коштів. РРО (ПРРО) не застосовується при здійсненні розрахунків тільки через банківські установи.
— Яким документом має підтвердити підприємець продаж товару покупцю, якщо РРО (ПРРО) не застосовується?
— Фізична особа-підприємець — платник єдиного податку, яка має право не застосовувати РРО (ПРРО), зобов’язана надати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця.
При ненаданні на вимогу покупця товарів (послуг) відповідного документа фізичні особи-підприємці, які сплачують єдиний податок, притягаються до відповідальності, передбаченої Законом України «Про захист прав споживачів».
— Чи передбачено застосування РРО фізичними особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність?
— При здійсненні готівкових чи безготівкових розрахунків згадана категорія громадян має право не застосовувати РРО.
— Під час фактичної перевірки встановлено відсутність документів, що підтверджують облік та походження товару. Яка відповідальність для суб’єкта господарювання?
— За таке порушення передбачено відповідальність згідно з пунктом 12 статті 3 згаданого мною Закону за номером 265 та пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України. Застосовується фінансова санкція в розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 гривень) та 1020 гривень за не ведення обліку.
Фото пресслужби ГУ ДПС у Тернопільській області