Згідно зі статтею 47 Кодексу законів про працю України (КЗпП) власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника. Про це нагадали в головному управлінні ДПС у Тернопільській області.
Відповідно до статті 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Статтею 117 КЗпП передбачено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, а саме у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (ПКУ).
Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 розділу IV ПКУ об’єктом оподаткування фізичної особи — резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ.
Згідно з підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відсотків, визначену в статті 167 ПКУ.
Наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року за номером 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 грудня 2020 року за номером 773) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.
Згідно з пунктом 4 розділу IV згаданого порядку в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (додаток 4ДФ) до розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» вказується ознака доходу, наведена у розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до порядку, яка визначається відповідно до нарахованого доходу.
Відповідно до довідника ознак доходів інші доходи зазначаються відображаються податковим агентом у додатку 4ДФ до розрахунку за ознакою доходу «127».
Отже, компенсаційні виплати у вигляді суми середньої заробітної плати, нараховані податковим агентом працівнику за рішенням суду, за час затримки розрахунку при звільненні відображаються в додатку 4ДФ до розрахунку за ознакою доходу «127».
Фото пресслужби ГУ ДПС у Тернопільській області