Цілющі чани: де відпочити тілом і душею?

Цілющі чани: де відпочити тілом і душею?

Коли надворі холоднішає, багато хто шукає місця, де можна відпочити тілом і душею, не від’їжджаючи далеко від міста. Така можливість є в жителів Тернопільської області. 

Майже за 70 кілометрів від Тернополя, в селі Оришківцях колишнього Гусятинського району, функціонує оздоровчо-туристичний комплекс «Орися», де можна і відпочити, й оздоровитися в цілющих місцевих водах. У комплексі є можливість не лише попаритись у лазні, а й покупатися у басейні з високомінералізованою водою — так званою «гусятинською ропою» — та в карпатському чані.

І задоволення, і користь

«Про користь банного чана можна говорити годинами, — каже директор закладу Ярослав Угляр. — Передусім, лазня в чані — це унікальне поєднання відразу п’яти основних елементів природи: повітря, води, дерева, металу і вогню, які при зіткненні один з одним здатні народжувати в душі людини справжню гармонію, а тілу дарувати незрівнянний ні з чим заряд енергії, допомагати позбуватися низки фізичних недуг».

Науковці довели, що лазня-чан — це відмінний засіб при подагрі, радикуліті, ревматизмі, а також при відновленні після травм і переломів. Крім того, вона допоможе  перемогти застуду і підвищити імунітет; поліпшити циркуляцію крові, роботу серця і кровоносних судин; вивести токсини і очистити кров; нормалізувати роботу опорно-рухового апарату і зміцнити нервову систему; впоратися зі стресом і безсонням; стабілізувати тиск і активізувати обмін речовин; стимулювати функції щитовидної залози та інших внутрішніх органів; повернути пружність шкіри; позбутися зайвої ваги.

То що ж таке чан? Це — великий котел, що стоїть над вогнем та заповнений мінеральними водами. У нього додають лікувальні трави та хвою. Отже, таке купання має ще й виражений терапевтичний ефект.

У чанах можна купатися у будь-яку пору року. Але поціновувачі цього відпочинку радять приїздити саме у холодні місяці. Температура надворі може бути мінусовою, а в чані ― 36—40 градусів. Її постійно підтримує вогонь.

«Конструкцію чанів, які є в нашому комплексі, я придумав сам, — розповідає Ярослав Угляр. — Перед тим як зайнятися цією справою, кілька разів побував у Карпатах. Мені не дуже сподобалися чани, які там пропонують туристам, бо в них людина ніби не має свого місця. А ось чани від «Орисі» мають спеціальну будову — начебто у вигляді крісла, тому кожен має своє місце».

Трішки історії

Історія походження найбільш м’якого типу лазні (завдяки унікальним характеристикам, ті, хто вже зміг її випробувати на собі, називають її не тільки банний чан, а й молодильний, і навіть вогненний) своїм корінням сягає у далеке минуле.

Уперше згадки про купаннях у лазнях зустрічаються в Стародавній Греції. Давньогрецький історик Геродот пише про те, що греки зустрілися з лазнями під час знаменитої облоги Трої, яка була, якщо вірити Гомеру, на рубежі XIII—XII століть до н.е.

Цієї ж версії появи лазень у греків дотримувалися Платон і Аристотель. Найбільш досконалі лазні, якщо вірити розкопкам, були в афінян. Із Греції лазні поширилися разом з грецькою цивілізацією по всьому Середземноморському узбережжі.

Особливої розмови заслуговують лазні Стародавнього Риму. У самому Римі ще до нашої ери було відкрито велику кількість термальних джерел. Особливо цінувалися, на думку стародавніх лікарів, джерела температурою 37—40 градусів. На місці таких джерел з’явилися перші громадські лазні, римляни їх називали «терми». Особливого розвитку такі лазні досягли в період розквіту Римської імперії, в перші два століття нової ери. Примітно, що під час Пізньої Республіки (перше століття до н.е.) політики в своїх передвиборних програмах обіцяли будівництво лазень.

Крім громадських терм, кожен забезпечений римський громадянин мав лазню вдома. Римляни відвідували їх не рідше двох разів на день. 

Мовлячи про античний період історії, не можна не згадати царицю Єгипту Клеопатру. Гіппократ, древній лікар, писав, що Клеопатра використовувала молоко 700 ослиць для купання в чані. Вражає те, що цю процедуру вона продовжувала приймати навіть під час подорожі по своїй країні. Відома така мандрівка із Гаєм Юлієм Цезарем на 400 кораблях. Для сухопутної частини подорожі, очевидно, потрібно було багато людей і, мабуть, якийсь переносний чан з металу. На жаль, це єдина згадка про процедуру купання цариці Єгипту. Можливо, це всього лише красива легенда.

Як купатись у чанах?

Ідеально, чергуючи із зануренням у холодну воду або час від часу виходячи з нього. Це зміцнює імунітет і додає гостроти відчуттям. Попри всі позитивні враження, у жодному разі не варто забувати: довго перебувати в чані заборонено. Щоб не зіпсувати собі відпочинок, важливо знати міру. Правила перебування тут такі ж, як і в усіх лазнях: однієї години цілком достатньо, аби отримати максимум користі.

Про те, чи є у вас протипоказання щодо парення, ви повинні дізнатися у свого сімейного лікаря. Хто почувається погано в гарячій ванні, може відчувати таке ж і в чані, але, наприклад, є багато людей з непереносимістю лазні, бані або сауни, а в чані їм комфортно. Найпоширеніші протипоказання до відвідування чанів — це серцево-судинні захворювання, запальні процеси в організмі та опорно-рухові хвороби. Купання в чані протипоказане також при онкологічних захворюваннях, хронічних захворюваннях печінки і жовчовивідних шляхів, інфаркті міокарда, туберкульозі, бронхіальній астмі (сильна концентрація пари може спричинити напад). Тимчасово протипоказане купання в гарячому чані при вагітності, лактації, гострих інфекційних захворюваннях, що супроводжуються підвищенням температури тіла.

«Загалом чан — відмінний вибір для тих, хто шукає щось нове і незвичайне. Під час сеансу ви маєте можливість одночасно насититися свіжим повітрям, відпочити, оздоровитися і насолодитися спілкуванням із близькими», — підсумовує Ярослав Угляр і запрошує на відпочинок до «Орисі».

Довідка

Готельно-ресторанний комплекс «Орися»,

село Оришківці, Чортківський район.

Автодорога M19, між містами Чортковом та Копичинцями.

Номер телефону для довідок (068)046-46-82.

Світлана ШЕВЧУК.