Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України (ПКУ) визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ. Про це нагадали в головному управлінні ДПС у Тернопільській області.
Відповідно до пункту 63.3 статті 63 ПКУ платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контрольних органах, зокрема, за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контрольних органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контрольні органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 9 грудня 2011 року за номером 1588.
Відповідно до підпункту 14.1.97 прим.2 пункту 14.1 статті 14 ПКУ оренда житлових приміщень — це операція, що передбачає надання житлового будинку, квартири або їх частини її власником у володіння та користування орендарю на визначений строк для цільового використання за орендну плату.
Згідно з підпунктом 170.1.2 пункту 170.1 статті 170 ПКУ податковим агентом платника податку — орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в підпункті 170.1.1 пункту 170.1 статті 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар. При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди.
При наданні в оренду об’єкта нерухомого майна або його частини повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП подається до контрольних органів як власником нерухомого майна — орендодавцем, так і орендарем у порядку та строки, визначені пунктами 8.3—8.5 розділу VIII згаданого порядку.
Кожному об’єкту оподаткування, що надається в оренду (орендується), присвоюється ідентифікатор, що прийнятий суб’єктом господарювання — орендодавцем (орендарем), а також зазначається фактичний стан об’єкта оподаткування на момент заповнення повідомлення за формою №20-ОПП.
У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» повідомлення за формою №20-ОПП суб’єкт господарювання (орендодавець) зазначає стан — «здається в оренду», суб’єкт господарювання (орендар) — «орендується».
За відсутності найменування таких об’єктів оподаткування у повідомленні за формою №20-ОПП орендодавцем (орендарем) зазначається інвентарний номер об’єкта оподаткування, вказаний у договорі оренди.
Отже, суб’єкт господарювання — власник нерухомого майна при наданні в оренду частини приміщень (окремих кімнат, офісів, квадратних метрів) повинен подати повідомлення за формою №20-ОПП. Під час надання повідомлень за формою №20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування — офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин). Якщо в оренду надаються однотипні об’єкти оподаткування за різним місцезнаходженням, інформація у повідомленні за формою №20-ОПП відображається по кожному об’єкту окремо.
Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за формою №20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).
Фото пресслужби ГУ ДПС у Тернопільській області