Нещодавно в головному управлінні ДПС у Тернопільській області відбулася традиційна гаряча лінія. Цього разу заступник начальника податкового відомства Сергій Бабій продовжив спілкуватися з усіма охочими на тему впровадження податкових новацій.
— Податки – дуже складна й надзвичайно впливова на всі економічні явища та процеси фінансова категорія, — сказав для початку пан Сергій. — Адже вони — фінансове підґрунтя існування держави. Також це можливості щодо розвитку науки, освіти, культури, гарантування економічної безпеки, зростання суспільного добробуту народу.
Податкове законодавство, погодьтеся, є одним із cкладних у правовій системі України. При цьому, спостерігається тенденція щодо його частих змін та впровадження новацій. Як засвідчує практика його застосування, зміни, що вносяться до законів України з питань оподаткування, досить часто спричиняють чимало питань. Із цим, як з’ясувалося, значною мірою погоджуються й телефонні співрозмовники:
— У вересні Міністерство фінансів України внесло зміни до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств. Наше товариство цікавить, коли вперше подавати звітність за оновленими формами?
— 17 серпня 2021 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 4 червня 2021 року за номером 317 «Про затвердження змін до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств». Платникам податку на прибуток підприємств необхідно подавати декларацію за оновленою формою починаючи з першого січня 2022 року за звітний (податковий) період 2021 року.
— Податковий орган надав запит щодо питання трансфертного ціноутворення. На час карантину строки надання відповідей платниками змінено. Проте контролери вимагають у 30-денний термін. Чи правомірно це?
— Поясню. Наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2021 року за номером 478 для усунення неоднозначного трактування норм податкового законодавства затверджена узагальнююча податкова консультація стосовно тимчасового зупинення перебігу строків надання платниками податків відповідей на запити контрольних органів щодо подання документації з трансфертного ціноутворення.
Зокрема, визначено, що призупинення строків надання відповідей на запити ДПС на період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не розповсюджується на подання документації з трансфертного ціноутворення.
Тобто у разі отримання запиту на надання документації з трансфертного ціноутворення у період дії карантину платник податків має надати таку документацію у стандартний строк, передбачений законодавством. Тобто тридцять календарних днів.
— Конкретизуйте зміни, що передбачає наказ мінфіну від 26 липня 2021 року за номером 427.
— Насамперед зауважу, що вказаним наказом затверджено зміни до нормативно-правових актів, що регламентують процедури реєстрації, опломбування, застосування, обліку реєстраторів розрахункових операцій та центрів сервісного обслуговування в ДПС. Він набрав чинності 17 вересня 2021 року, з моменту офіційної публікації.
По-перше, у порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), оновлено перелік обставин, що передбачають проведення операцій «службова видача» та «службове внесення», які не є фіскальними, на РРО, а саме:
— внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків, якщо вони не пов’язані з проведенням розрахункових операцій;
— реєстрація суми готівки, яка зберігається у місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту (службове внесення);
— реєстрація суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків та/або видається держателям електронних платіжних засобів (службова видача).
Зазначені операції уніфіковані та застосовуються тотожно як користувачами «традиційних» РРО, так і програмних.
Також уточнено строки зберігання та обов’язок платника надати до перевірки під час її проведення актів «Про видачу коштів» та «Скасування помилково проведених через РРО сум розрахунків». Так, акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контрольним органам під час проведення перевірки.
По-друге, у порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій конкретизовано вимоги до статусу пристрою після встановлення на нього безкоштовного або іншого програмного рішення для програмного РРО. Тепер після встановлення безкоштовного або іншого програмного рішення для ПРРО на відповідний пристрій, що належить суб’єкту господарювання на праві власності, володіння, користування, такий ПРРО підлягає реєстрації згідно з цим порядком.
— Податкова амністія. Про що варто знати багатіям?
— Протягом одного року, до першого вересня 2022 року, українці матимуть змогу відкрито заявити державі про свої реальні статки, зокрема про ті, з яких ніколи раніше не сплачувалися податки.
Держава своєю чергою обіцяє не карати за ухилення від оподаткування та дати шанс громадянам розпочати своє фінансове життя, так би мовити, «з чистого аркуша».
Ціна легалізації статків — п’ять відсотків для активів, що знаходяться на території України, дев’ять — для активів за кордоном і 2,5 відсотка — для ОВДП. Це суттєва економія, якщо порівнювати зі звичайними ставками податків на дохід – 18 відсотків ПДФО та 1,5 відсотка військового збору.
Декларування активів здійснюється виключно за бажанням громадянина, який має право на таке декларування.
Декларація подається до Державної податкової служби України безпосередньо платниками через електронний кабінет.
До подання одноразової декларації платник має розмістити кошти в національній або іноземній валютах на спеціальному рахунку, що може бути відкритий у банках України.
Подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію https://cabinet.tax.gov.ua/login
Фото пресслужби ГУ ДПС у Тернопільській області