«Анонімні терористи» розбушувалися, або Чому в гібридній війні й вигадана вибухівка може слугувати зброєю

«Анонімні терористи» розбушувалися, або Чому в гібридній війні й вигадана вибухівка може слугувати зброєю

За двадцять три дні січня в Україні зареєстрували понад 500 неправдивих анонімних повідомлень про замінування кількох тисяч об’єктів. Це, за інформацією міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського, половина від кількості лжемінувань за весь минулий рік.

Понад 70% повідомлень надійшли на електронні скриньки СБУ, нацполіції, у їхні колцентри із тимчасово непідконтрольних Україні територій, Росії та Білорусі. В СБУ стверджують, що «за хвилею псевдомінувань по всій країні стоїть РФ, яка намагається розхитати ситуацію в Україні зсередини», підвищити в суспільстві градус тривоги й паніки. Отже, в гібридній війні й вигадана вибухівка може слугувати зброєю.

Тернопільщина, за словами начальника відділу вибухотехнічної служби ГУ НПУ в Тернопільській області підполковника поліції Ігоря Васьківа, займає останні позиції у загальноукраїнській статистиці анонімних повідомлень про замінування — торік їх було шість. «Мінували» військкомат у Бучачі, автозаправку в Теребовлі, облдержадміністрацію, школи… Тернопільщина не настільки цікава для зловмисників, як великі міста-мільйонники чи індустріальні центри. Проте минулого тижня жертвами інформаційних терористів стали відвідувачі тернопільського ТРЦ «Подоляни» — фейкове повідомлення про його замінування надійшло на електронну скриньку СБУ.

«Зловмисники «мінують» життєво важливі об’єкти соціальної сфери та критичної інфраструктури: школи, торгово-розважальні центри, установи державної влади, — розповідає підполковник поліції Ігор Васьків. — Раніше це, як правило, були хулігани або психічно хворі люди. Повідомлення про замінування шкіл надсилали учні, які хотіли, наприклад, зірвати контрольну. Чи побилися з кимось об заклад, що пожартують. Тепер це відбувається з метою розхитати у країні ситуацію, посіяти між людьми невпевненість у їхній безпеці».

У деяких великих містах частота і масштаби «замінувань» змусили адміністрації шкіл перейти на дистанційне навчання, адже постійні евакуації — це не тільки втомливо, а й затратно. Кожне повідомлення про вибухівку — це екстремальна ситуація, вирва, що поглинає зусилля десятків людей і десятки тисяч гривень. У 2019 році правоохоронці Львівщини підрахували: реагування на кожен такий виклик вириває з держбюджету від 30 до 50 тисяч гривень.

«Немає коефіцієнта, за яким можна було б точно порахувати суму збитків, — каже головний вибухотехнік області. — Але щоразу багато служб мусять кидати важливу роботу й оперативно реагувати. На місце ймовірного замінування чи виявлення предмета, що нагадує вибухівку, відразу виїжджають слідчо-оперативна група, вибухотехнічна, кінологічна служби і рятувальники. Якщо замінований об’єкт критичної інфраструктури, то ще й газова служба, медики. Як правило, виїжджають двадцять і більше осіб, бо ще потрібно виставити оточення довкола об’єкта. Паралельно зловмисника шукають кіберполіція, співробітники Служби безпеки».

Спочатку відбувається евакуація людей. Зазвичай їх сотні, спантеличених і наляканих. Першими на пошуки вибухівки йдуть спеціально натреновані пси. Відтак до огляду беруться вибухотехніки. Підприємство чи установа припиняють роботу, поки триває огляд приміщення. Якщо це школа, учителі телефонують батькам, аби забрали дітей…

«Замінування» одного об’єкта критичної інфраструктури на певний час паралізує місто. А якщо надходять сигнали про замінування одразу всіх шкіл, як це було недавно у Рівному, Львові, Києві, то до операції залучають районні управління поліції, патрульних поліцейських. Однієї миті весь людський ресурс правоохоронних органів зосереджується на перевірці повідомлення, від якого аж тхне фейком. Не реагувати на схожі сигнали аварійно-рятувальні служби не можуть. Зате люди завжди можуть полегшити їхню працю, чітко виконуючи вказівки.

Тож укотре нагадаємо, як слід поводитися при повідомленні про загрозу вибуху або виявленні предметів, що можуть бути вибухонебезпечними (йдеться про коробки, сумки, пакети, з яких виглядають антени, дроти, прослуховується хід годинника, на яких можуть бути написи «Небезпечно для життя», «Вибухонебезпечно»).

«Якщо ви помітили предмет, якого не мало би бути в тому чи іншому місці, який викликав у вас підозру, не підіймайте його, не переміщуйте, не намагайтеся відкрити, — застерігає Ігор Васьків. — Це заборонено! Якщо в закладі є охорона — повідомте її і негайно зателефонуйте на 102 чи 101. Надалі треба виконувати вказівки аварійно-рятувальних служб. Якщо заміноване приміщення — відійти на 50 метрів від будівлі. Якщо небезпека на відкритій місцевості — на сто метрів».

У СБУ запевняють: псевдомінери дарма сподіваються, що програмне забезпечення, яким вони послуговуються, гарантує їм анонімність. Відстежувати канали надходження неправдивої інформації нашим фахівцям оперативно допомагають міжнародні партнери. Тож якщо зловмисник перебуває на території України — його знаходять і карають.

Речник управління СБУ в Тернопільській області Петро Королюк зазначає, що «анонімним терористам» загрожує кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 259 ККУ «Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності» — це позбавлення волі від 2 до 6 років, а за повторний дзвінок — від 4 до 8 років. Або ж їх можуть притягнути до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 258 ККУ «Терористичний акт». У разі загрози вчинення вибухів та інших дій, небезпечних для життя та здоров’я людей, або інших тяжких наслідків, зловмисника карають позбавленням волі на строк від 5 до 10 років із конфіскацією майна, за повторний прояв — від 7 до 12 років із конфіскацією майна.

Якщо «терорист» — малолітній, то, відповідно до ст. 183 «Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб» і ст. 184 «Невиконання батьками або особами, що їх заміняють, обов’язків щодо виховання дітей» КУпАП, його батьки чи опікуни заплатять штраф від 1700 до 5100 гривень.

Ліля КОСТИШИН.

Фото з вільних джерел.